Відомий дитячий лікар Павло Сільковський з Рівного розповів у Фейсбуці нову історію про хворих та три поради, як їм дав, щоб минув розпач.
У пості лікаря йдеться:
- Дзвінок на мобільний. Дивлюся: незнайомий номер. Піднімаю слухавку. На іншому кінці схвильований жіночий голос починає розповідати свою історію. По голосу визначаю, що вік 60+, говорить грамотно, чиста українська, схожа на вчительку. Запитую, хто це і де взяли мій номер. Мабуть, запитання прозвучало серйозно, бо голос починає тремтіти і переходить в плач. Заспокоюю і слухаю далі.
Захворіли обоє з чоловіком, симптоми як у всіх, хворіють майже тиждень. Мають сімейного лікаря, але той на лікарняному. Шукали, хто його замінить, але всі зайняті, тому звернутися не мають до кого. Сьогодні пішли самі на КТ. Виявили пневмонію легкого ступеня. Почули діагноз і злякалися. Знайомі вже радять багато всього і в голові каламбур. На серці тривога і легка паніка. Але вона наростає. Стривожений голос знову переходить у плач.
А якщо би не знали про результати КТ і не чули попередньо страшних історій? То які скарги тоді, запитую. Каже, що в принципі нічого такого. Є температура, яка стрибає і є безсилля. І кашель докучає. Але надивилися всього, наслухалися, та й лежать обоє з чоловіком і плачуть. Прямо розпач приходить.
А от лежати багато зараз, кажу, зовсім не можна. І поки що вам потрібно 3 речі:
1. Багато пити;
2. Дихати свіжим повітрям;
3. Рухатися.
Пункт 2 і 3 можна об‘єднати, якщо виходити на вулицю і разом поволі прогулюватися, подалі від людей. І, у разі якихось змін, обов’язково повідомляти. Щоб вчасно реагувати.
З великим здивуванням пані повідомляє, що вони обоє з радістю поїхали б до лісу, але думала, що ні в якому разі не можна. І друзі розказали, що обов‘язково потрібно багато ліків приймати і навіть колоти. Цілий список вийшов. Кажу ні, поки що цей список відкладемо в сторону. Контрольована відсутність ліків зараз краще за ліки. І в ліс поїхати - чудова ідея!
Жіночка вже посміхається, голос повеселів; дякує, бажає багато-багато всього доброго (навіть перерахувати важко), а чоловік збоку, чую, своїм чоловічим голосом ще якісь побажання добавляє. Вже сьогодні поїдуть разом до лісу. Вони на контролі. Нехай одужують!
