Багато століть український народ виборював свободу, незалежність та державність. Історія залишила нам у спадок знакові події цієї боротьби, які підкреслюють волелюбність українського народу, його прагнення до незалежності.
Багато століть український народ виборював свободу, незалежність та державність. Історія залишила нам у спадок знакові події цієї боротьби, які підкреслюють волелюбність українського народу, його прагнення до незалежності. Однією з таких подій, яка є прикладом незламного духу нашого народу, є день проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки 22 січня 1919 року, який офіційно визнано Днем Соборності. Це стало єднанням східних і західних українських земель, народженням єдиної незалежної соборної держави. Поняття соборності України полягає не тільки в незалежності, територіальній цілісності та неподільності її території, а й в єднанні духу, ідей та прагнень українського народу. Сумні історії становлення нашої держави свідчать про неможливість покращення добробуту громадян і розвитку країни в часи нестабільності, розбрату та міжусобиць. Саме політичне протистояння та спроби можновладців збагатитися за рахунок народу неодноразово призводили до економічного та культурного занепаду України. Прикро, але все частіше сьогодення нагадує нам сумні сторінки історії, коли суспільство не знаходило спільного бачення найгостріших проблем та способу їх вирішення. Сьогодні, як ніколи, країні потрібна консолідація політичних сил для розв’язання невідкладних проблем українського суспільства. Для забезпечення добробуту громадян необхідні соціальні гарантії, високий рівень заробітних плат, гідне пенсійне забезпечення, захист власності, подолання корупції. Потрібно усвідомити, що лише в єдності дій можна досягти стратегічної мети — побудови економічно й духовно багатої вільної й демократичної України.
