Близько 11 мільйонів гривень витратять цього року на облаштування єдиної оперативно-диспетчерської служби для Рівненської обласної екстреної меддопомоги. Виклики на «103» з усієї області надходитимуть у Рівне, де оператор за допомогою GPS-системи визначатиме, яка «швидка» найближча до місця виклику. Система, безумовно, мала б стати позитивним зрушенням, адже на виклики у районах почали б реагувати оперативніше. Проте найближчим часом покращення жителі області навряд чи відчують. Бо виїжджати до хворих нічим.
За останні п’ять років Рівненщина отримала лише дві «швидкі» — й ті подаровані китайцями. Зважаючи на частоту виїздів, автомобілі «швидкої» мали б замінювати кожних чотири-п’ять років, натомість у деяких районах їздять УАЗи, які ще пам’ятають СРСР. На сьогодні в області потрібно замінити понад 70 автомобілів «швидкої», частина з яких частіше на ремонті, аніж на виїздах. Диспетчери у районах, де найбільші проблеми з автомобілями, хворих одразу попереджають: «Або будете довго чекати, або добирайтеся власним транспортом». У Радивилівському «швидка», як ми уже писали раніше, возить хворих з пересадкою: старе авто забирає з сіл, а новіше — везе трасою Київ-Чоп до райлікарні. На півночі області ситуація ще гірша.
Попри це, грошей на купівлю «швидких» не виділяють ні з державного, ні з обласного бюджетів. За словами головного лікаря Рівненського обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Андрія Бортніка, екстрена меддопомога Рівненщини має одне з найгірших в Україні фінансування. Близько 11 млн грн на оперативно-диспетчерську службу, які виділили цього року (6 млн грн з державного та поки 2,3 млн з 4,5 млн з обласного), мали надати ще п’ять років тому.
Облаштування централізованої диспетчерської служби планують завершити до грудня. Складним буде процес підключення районної мережі, аби виклики на 103 спрямовувалися не до найближчої підстанції швидкої, а до Рівного. А ось з фінансуванням інших потреб центру питання навряд чи вирішиться так швидко.
— Навіть на ремонт авто коштів не виділяють, не те що на купівлю нових «швидких», — коментує п. Бортнік. — Про ситуацію із зарплатами взагалі мовчу. Недостатньо і коштів на пально-мастильні матеріали. На цю сесію ми в облради просили 2,5 млн грн на пальне, аби можна було нормально пропрацювати до кінця року, а нам виділили мільйон. Обіцяють, що довиділять суму пізніше, проте не розумію, для чого створювати ризики у роботі «швидкої». Щодо санітарного транспорту, то практично у всіх районах «швидкі» потрібно замінити. Проте подекуди взагалі вже склалася абсурдна ситуація, наприклад, у Деражному Костопільського району, Великих Межирічах Корецького району, у Рокитнівському, Зарічненському, Березнівському, Сарненському районах.
Одна «швидка», залежно від типу, коштує в середньому 1,1-3 млн грн. Навіть якщо купувати найдешевші, аби замінити в області всі старі авто «швидкої», потрібно понад 70 млн грн. На наступний рік кількість зношеного транспорту ще більше зросте…
Алла САДОВНИК.
