Нещодавно автор цих рядків став свідком мирної розмови, яка відбувалася у приймальні віце-прем’єра Бориса Колеснікова між Михайлом Бродським та Петром Порошенком — людьми, яких п’ять років тому уявити разом та ще й за таких обставин було неможливо. П’ять років тому вони всі були по різні боки політичного фронту — Бродський спровокував корупційний скандал, який завершився відставкою Порошенка з посади секретаря Ради національної безпеки, а Колесніков щойно вийшов на свободу зі слідчого ізолятора. Але сьогодні в українській політиці остаточно розмилися межі між «своїми» та «чужими». І набагато жорсткіший конфлікт відбувається не по лінії влада-опозиція, а всередині самої команди Януковича.
Ключовий тренд останніх місяців — це послаблення впливу «донецьких» за допомогою Адміністрації Президента. Черговим кроком стало призначення Віктора Балоги міністром надзвичайних ситуацій. Якщо раніше «легіонери» концентрувалися на Банковій — наприклад, Владислав Каськів, який сьогодні повністю інтегрований у групу Сергія Льовочкіна, то Балога став першим «чужим» в уряді, який досі вважався вотчиною «донецьких». Балога увійшов до Кабміну за наслідками ще літніх домовленостей, коли було знято з посади Нестора Шуфрича. Щоправда, тоді призначення не відбулося через відмову комуністів підтримати кандидатуру екс-глави секретаріату Ющенка. Після невдалої спроби Балога взяв тайм-аут — до завершення місцевих виборів, щоб «Єдиний центр» з опозиційною риторикою міг набрати на них кращий результат. Але сьогодні вони — влада. І депутати Балоги у парламенті тихо голосують з Партією регіонів. Однак справжня мета призначення Балоги набагато більш далекосяжна, ніж просто працевлаштування колишнього глави Секретаріату Президента, який регулярно пив кров з Юлії Тимошенко. Неофіційно він став куратором формування підтримки Януковича по всій Західній Україні. Місія Балоги — бути частиною плану Банкової з отримання у наступному парламенті 300 голосів для Януковича. Левову частку має принести Партія регіонів на сході та півдні. Решту голосів має забезпечити Балога на заході. При цьому вивіски, під якими будуть іти на вибори лояльні депутати, не мають значення. Це може бути «Єдиний центр» або що завгодно. Як, наприклад, це сталося з новим головою Ужгорода Віктором Погореловим. Будучи ставлеником Балоги, щоб не дратувати виборців своїм зв’язком з лідером «Єдиного центру», він балотувався від партії «Еко+25%». За словами Москаля, досвід виборів на Закарпатті Балога поширюватиме на всю підшефну територію. Те, що політичний вплив «донецьких» намагаються обрізати з усіх боків, розуміє і старший представник цієї групи в уряді Андрій Клюєв. Він був призначений відповідальним за те, щоб зібрати 300 голосів «за» при ухваленні в першому читанні змін до Конституції щодо перенесення парламентських виборів на 2012 рік. Дійшло до того, що Клюєв чи не вперше за багато років спустився до того, що особисто обдзвонював депутатів з проханням прийти і підтримати законопроект. Зрештою, користуючись картками «мертвих депутатських душ», які не ходять до парламенту роками, потрібний результат було досягнуто.
Велика «чистка» Інша інтрига, яка є відбитком політичної війни всередині влади, пов’язана з ліквідацією великої кількості міністерств та відомств у рамках так званої адміністративної реформи. Сьогодні це турбує членів уряду набагато більше, ніж ухвалення Податкового кодексу чи розгляд бюджету на 2011 рік. Головне питання — які урядові структури переживуть «велику чистку». За найбільш амбіційним планом, хочуть скоротити третину міністерств та дві третини державних комітетів та інших органів виконавчої влади. Проект перерозподілу влади для Адміністрації Президента готувала фірма McKinsey, найнята Ринатом Ахметовим та залучена Наталією Ізосімовою. Паралельно своє бачення реформи намагалися сформувати в уряді. Передбачається, що буде скорочено щонайменше три міністерства. Так, в нинішньому вигляді перестануть існувати Міністерство житлово-комунального господарства та Міністерство будівництва а регіонального розвитку. Очікується, що їх або об’єднають, або взагалі ліквідують. Крім того, запланована реформа передбачає зникнення Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Значну частину його функцій збираються передати в нинішнє Міністерство культури та туризму. Причому, хто збереже за собою портфель члена уряду — Сафіуллін чи Кулиняка — невідомо. З одного боку, Сафіуллін має потужний дах в особі Бориса Колеснікова. З іншого боку, нещодавній арешт генпідрядника реконструкції НСК «Олімпійський» є першим дзвіночком вже для самого Колеснікова. Як можливий варіант розглядається виокремлення всієї тематики Євро-2012 в Нацагентство з підготовки до чемпіонату Європи, з футболу, яке очолить Сафіуллін. Ще одне міністерство, яке майже гарантовано зникне після адмінреформи — це Міністерство вугільної промисловості. Його планують приєднати до Мінпаливенерго. Нинішній міністр вугілля Юрій Ященко вважається ставлеником Юри Єнакієвського, чий вплив на Януковича — один з найбільших в державі. Насправді ж цей портфель не має такої ваги в умовах, коли своя людина очолює грошові потоки, зосереджені в Держпідприємстві «Вугілля України». З червня на чолі «Вугілля України» перебуває Володимир Соколов, який більшу частину життя пропрацював на єнакієвському «Орджонікідзевугіллі», звідки походить і сам Янукович. Дуже імовірно, що буде розформовано Міністерство промислової політики. Сьогодні його очолює Дмитро Колєсніков, що за СКМівським походженням відноситься також до «донецьких». Зберігається інтрига з Міністерством транспорту та зв’язку. На Банковій виступають за ліквідацію цього міністерства. Водночас це може викликати невдоволення Володимира Литвина та його спонсора на минулих виборах Василя Хмельницького, який сьогодні володіє квотою на це міністерство. Хоча, можливо, все закінчиться ще цікавіше — Міністерство транспорту не ліквідують, але людину Хмельницького поміняють на Василя Джарти, який розраховував отримати цей подарунок одразу після обрання Януковича Президентом. Під загрозою ще одна квота Литвина — за інформацією «Української правди», в ході адмінреформи планують ліквідувати Держкомітет лісового господарства, яке очолює литвинівець Микола Шершун. Цей напрям планують віддати Міністерству аграрної політики, яке очолює Микола Присяжнюк — ще один агент Юри Єнакієвського у владі.
Богатирьова на низькому старті Окрім цих змін, очікується нова влада в Міністерстві охорони здоров’я. Претендентів на це крісло четверо — Раїса Богатирьова, яка втомилася бути «весільним секретарем» Ради національної безпеки; її подруга Тетяна Бахтєєва; третій претендент — ще один нардеп з Партії регіонів Віктор Корж, четвертий — нинішній заступник керівника ДУС Олександр Орда. До останнього часу вважалося, що під скорочення потрапить і Міністерство надзвичайних ситуацій, функції якого мали віддати до МВС. Однак призначення Віктора Балоги ці очікування поламало. Ще одна кадрова рокіровка, про яку точаться розмови — це призначення Сергія Тігіпка міністром економіки. Щоправда, почалися вони ще до хвилі народного гніву в зв’язку з ухваленням Податкового кодексу. Якщо відбудеться призначення Тігіпка, то посаду міністра економіки він суміщатиме з віце-прем’єрською. І це означатиме чергове послаблення «донецьких». І не лише тому, що Тігіпко тривалий час розглядався Льовочкіним як можливий наступник Азарова. Але і тому, що Мінекономіки є ключовою ланкою в ланцюжку Андрія Клюєва в отриманні державної допомоги для розбудови своєї бізнес-імперії сонячної енергетики. І, нарешті, у владі назріває ще одна вакансія, за яку може розгорнутися боротьба. 11 грудня добігає кінця термін повноважень голови Рахункової палати Валентина Симоненка. За логікою, відомство парламентського контролю за бюджетними грошима мав би очолювати представник опозиції. Але враховуючи інертність БЮТ і політичну смерть НУНС, без зайвого ажіотажу Рахункову палату отримає ставленик Адміністрації Президента. На сьогодні претендентом номер один вважається екс-генпрокурор Геннадій Васильєв, який нещодавно програв боротьбу Віктору Пшонці за головний приз.
