Вінки при дорозі

3163 0

Ми у соцмережах:

Вінки при дорозі

Узбіччя українських доріг перетворилися на імпровізовані кладовища — не знати чому стало традицією встановлювати тут вінки та пам’ятні знаки як символ скорботи за загиблими в дорожньо-транспортних пригодах. З цією традицією в Головавтодорі та ДАІ вирішили покінчити — кажуть, що ці поминальні символи відволікають водіїв і можуть призвести до нових ДТП. Міркують поки що, як зробити це коректно. А тим часом на Рівненщині вже почали делікатно розмовляти з родичами загиблих, щоб забрали з узбіч вінки та пам’ятні знаки.

Представники ДП «Рівненський облавтодор» чекати, поки приймуть відповідне рішення на загальнодержавному рівні, не можуть, оскільки на території області повним ходом іде реконструкція кількох ділянок дороги Київ-Чоп. Отож поминальні знаки заважають роботі будівельних компаній. — Реконструкцією кількох ділянок дороги на території області нині займаються турецька та італійська компанії, — розповідає головний інженер ДП «Рівненський облавтодор» Іван Безверхий. — Вони не будуть чекати рік, поки таке рішення буде прийнято на загальнодержавному рівні. Тому ми самі, залучаючи священиків та ЗМІ, намагаємося розшукати родичів загиблих у ДТП і пояснити їм суть цієї проблеми. За словами пана Безверхого, облавтодор не займатиметься вандалізмом і самовільно не демонтовуватиме пам’ятники. Він сподівається на те, що родичі загиблих поставляться з розумінням до такого прохання. А чиновники обіцяють піти назустріч родичам. — Ми розглядаємо різні варіанти, — продовжує пан Безверхий. — Готові за згодою рідних демонтувати і доставити пам’ятники та поминальні дошки туди, куди вони скажуть. Якщо ж рідні будуть проти цього, обговорюватимемо варіант перенесення і встановлення цих знаків неподалік, але за межами узбіч дороги. В облавтодорі переконують, що практика встановлення пам’ятних знаків вздовж дороги вже надто розповсюджена в Україні. В Європі іноді такі знаки теж зустрічаються, але встановлюють їх поза межами дороги. — Щороку на дорогах України гине понад 5 тисяч осіб, — зауважує пан Безверхий. — Уявіть, що було б, якби всі родичі загиблих ставили пам’ятні знаки та вінки. Через 10 років це були б не дороги, а суцільне кладовище. В лікарнях теж помирають люди, але ж там не ставлять кожному з померлих пам’ятник. Для цього існують кладовища. Окрім питання вінків та пам’ятних дощок, як пояснили в облавтодорі, працівники управління приділяють увагу і придорожній рекламі та торговцям городиною, які також відволікають увагу водіїв, а тому можуть призвести до аварій. Зрештою, у правилах дорожнього руху чітко прописано, що має знаходитися в межах проїжджої частини. Решта — зайве.

Влад ІСАЄВ.

Коментарі Микола Слободенюк, начальник Рівненського обласного управління ДАІ УМВС України: — З одного боку, такі вінки та пам’ятні знаки мають певний виховний вплив на учасників дорожнього руху, але він незначний. Більше вони відволікають увагу водіїв від дороги, відповідно, впливають на безпеку дорожнього руху. Зрештою, дорога — це не кладовище. Тому, на мою думку, вінків та пам’ятних знаків у межах проїжджої частини не повинно бути. Василь Галябар, психолог: — Можна сказати, що ці поминальні атрибути мають певний виховний вплив на водіїв, подібний до ефекту від макетів міліцейських авто на дорозі, але він несуттєвий. Здебільшого вони потрібні для родичів тих, хто загинув у ДТП. Цей своєрідне психологічне заспокоєння. Мене, як водія зі стажем, ці пам’ятники та вінки зовсім не відволікають. Я їх не помічаю. Більше відволікає увагу поганий стан дороги, ями на ній та неякісна розмітка. Хоча, з іншого боку, біля дороги цих пам’ятників та вінків не повинно бути. Віктор Баталін, голова Рівненського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація безпеки дорожнього руху»: — Нині на державному рівні займатися демонтажем пам’ятників просто недоречно. Сьогодні є більш актуальні питання, які впливають на безпеку дорожнього руху. Наприклад, освітлення вулиць чи дитячий дорожньо-транспортний травматизм. Саме цьому потрібно приділяти більше уваги. Коли наші дороги стануть відповідного європейського рівня, коли зміниться ставлення водіїв до правил дорожнього руху, тоді, можливо, це питання набуде актуальності. Михайло Хильчук, син загиблої на дорозі жінки: — На тій ділянці дороги, де збили мою матір, ми не вішали ніяких вінків і не встановлювали пам’ятника. Це вже все одно не поверне людину. Крім того, навіть без цих атрибутів я завжди пам’ятаю про свою маму і щоразу, коли проходжу повз те місце, пригадую ті жахливі події.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також