Позбутися кімнати в гуртожитку боїться рівнянка Надія Артеменко. Причина — борги за комунальні послуги, які, за словами жінки, вона не має змоги погасити. Тим часом підприємство, яке обслуговує цей гуртожиток, подало на боржницю позов до суду.
Кімнату в гуртожитку, що на вулиці Княгині Ольги, 4, Надії Артеменко виділили ще у 1986 році. Тоді жінка працювала у ЖЕКу, який обслуговував цей гуртожиток. Нині п.Надія — вдова, котра має два дорослих сини. — Один мій син має третю групу інвалідності, сама я теж хворію після того як потрапила в ДТП. Тому в нашій сім’ї нині працює лише один син, заробітку якого ледве вистачає на харчування, — розповідає жінка. — Нещодавно мені прийшло повідомлення, що мене можуть виселити з гуртожитку. Куди я тоді піду — не знаю, адже родом я не з Рівного і родичів тут не маю. Я не заперечую, що у мене великий борг за комунальні послуги, але ж я у цьому гуртожитку не одна боржниця. Крім того, умови у гуртожитку жахливі — за всі роки, упродовж яких я тут живу, у під’їзді жодного разу не робили ремонту. Зі стін тут пооблітала штукатурка, а в кімнатах, туалеті та кухні завівся грибок. Тим часом голова правління ЗАТ «Опорядбуд», котре обслуговує цей гуртожиток, Василь Антонюк стверджує, що виселяти сім’ю Артеменків без відповідного рішення суду не будуть. — Ми подали на цю жінку позов до суду, оскільки вона заборгувала за комунальні послуги майже вісім тисяч гривень, — розповідає п.Антонюк. — Я вважаю, що можливість заплатити ці гроші у неї є, адже вона має два дорослих сини. Тому раджу не вірити жодному її слову. Вона єдина, хто заборгував нам таку велику суму — решта боржників не сплатили щонайбільше півтори тисячі гривень. У нас уже був подібний випадок минулого року. Тоді навіть Верховний Суд вирішив виселити ту сім’ю. Однак ми їх тоді не виселили, оскільки домовилися, що гроші вони усе ж заплатять. Так і сталося, тому ці люди і нині мешкають у цьому гуртожитку. Я розумію мешканців, адже вони і так обділені уже тим, що все життя змушені жити не у квартирі, а лише в кімнаті в гуртожитку. Але ж це не звільняє їх від сплати за комунальні послуги. Що ж до ремонту, то Надія Артеменко говорить неправду. За два останніх роки ми повністю замінили водопровід у підвалі, у всьому будинку замінили водостічну каналізацію, провели нові електромережі. Залишилося лише зробити ремонт в інших двох під’їздах, в одному з яких і мешкає ця жінка. Це ми плануємо виконати упродовж цього року.
Коментар Сергій Затинний, юрист: — Це питання досить складне, адже нині немає чинної нормативно-правової бази, яка б регулювала питання виселення з гуртожитку чи іншого помешкання. Застосовуються нормативно-правові акти, які були прийняті ще в часи Радянського Союзу, у тому числі й Житловий кодекс. Виселення, поселення та проживання у гуртожитку також регулює нормативний документ, який прийнятий ще у 1986 році. Це — «Примірне положення про гуртожитки». Що ж стосується Надії Артеменко, то якщо вона поселилася в той гуртожиток у зв’язку з тим, що працювала на підприємстві, яке і надало їй це житло, до того ж, поселилася без порушення порядку вселення, що досить важливо, то виселяти цю людину підстав немає. Але якщо враховувати, що підставою для виселення є лише борг, то якогось нормативно-правового документа щодо цього нині немає. Однак держава знайшла інший шлях захисту прав особи, яка надає це приміщення. Це — позов до суду і, у разі позитивного рішення — стягнення заборгованості. Однак якщо людина пропрацювала на підприємстві, яке надало їй приміщення, понад десять років і звільнилася з цієї роботи не у зв’язку з якимись дисциплінарними порушеннями, то в суді це буде суттєвим аргументом. Тоді з гуртожитку не можна виселяти цю людину, не надавши їй іншого житла. Це ж стосується і сімей, у складі яких є інвалід. Однак останнє слово — за судом. tag:Виселення
