Виснажені й незахищені: чим може закінчитися чергова хвиля «ковіду» на Рівненщині

925 0

Ми у соцмережах:

Виснажені й незахищені: чим може закінчитися чергова хвиля «ковіду» на Рівненщині

Кількість хворих у «ковідних» лікарнях України суттєво зменшується. Про це днями заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, додавши, що третя хвиля захворюваності, яка припала на весну, була значно агресивнішою, важко уражаючи уже і молодь. Проте період «затишшя» триватиме недовго: у червні МОЗ очікує новий сплеск, спричинений уже великодніми та травневими святами, які неминуче потягнуть за собою скупчення людей, а отже, й масові зараження. Чи опиниться Рівненщина у такій же ситуації, як Київщина чи Харків, коли хворих, які задихалися, нікуди було госпіталізовувати, і чи 300% надбавки — достатня компенсація для медиків, які працюють у «ковідних» відділеннях?

За даними Рівненської ОДА, станом на вівторок, 27 квітня, у 17 «ковідних» лікарнях області лежав 1161 пацієнт із діагнозом COVID-19 або з підозрою на нього. 390 — у тяжкому стані, 72 — в реанімації, а 32 хворих підключено до ШВЛ-апаратів. Тільки за добу госпіталізували 117 захворілих, тобто людей, які або мали високу температуру, що не збивалася в домашніх умовах, або тих, хто вже почав задихатися.

Заповненість «ковідних» ліжок становить в області загалом 56%. Проте, наприклад, у центральній міській лікарні Рівного цей відсоток — 78, у Гощанській багатопрофільній лікарні — 84, у міській лікарні №2 Рівного — 88%, в обласній лікарні, яка лише кілька тижнів тому почала приймати хворих на «ковід», — 92,5%. Тобто на 74 ліжках з 80, які передбачені для хворих на коронавірус в обллікарні, уже лежать пацієнти.

Найменша заповненість «ковідних» ліжок станом на вівторок була у Дубенській міській лікарні (31%), Дубенському пологовому будинку (21%) та обласній дитячій лікарні (29%). Проте усі ці цифри — дуже нестабільні та можуть суттєво змінитися за кілька днів. Наприклад, у березні Дубенська міська лікарня, яка приймає хворих з південних районів області, за даними НСЗУ, мала найвищий показник наповненості відділень реанімації, в які потрапляють найтяжчі хворі, що потребують підключення до апаратів штучної вентиляції легень. Так, на шість ліжок, які є в інтенсивній терапії лікарні, за місяць було 175 пацієнтів, тобто на одне ліжко — 29 пацієнтів. Для порівняння, у реанімації Рівненської міської лікарні, яка приймає найбільше хворих в області, було трохи більше двох пацієнтів на одне ліжко в інтенсивній терапії.

Окрім того, навіть якщо у лікарні, здавалося б, ще достатньо ліжок — це не показник, що все добре. По-перше, не всі ліжка обладнані з доступом до кисню. Загалом на Рівненщині відсоток підключення «ковідних ліжок» до кисню — на рівні 85%. Про стовідсоткове забезпечення прозвітували лише обласна лікарня, а також районні у Дубровиці та Костополі. У Клеванській лікарні, де 200 ліжок для хворих на коронавірус, підключені до кисню тільки 64% (128 ліжок), у Рокитнівській лікарні — 64% (80 ліжок). Тобто 129-му пацієнту в Клевані та 81-му в Рокитному кисню уже бракуватиме. А до лікарень, зазначимо, госпіталізують переважно тих пацієнтів, які мають низьку сатурацію і для яких життєво важливо отримати доступ до кисневої точки чи кисневого концентратора.

Та навіть якби проблему з киснем вирішити вдалося (а це здебільшого лише питання коштів), велика кількість хворих у лікарнях — це, перш за все, шалене навантаження на медичних працівників. За нормами, передбаченими НСЗУ, на одну бригаду медиків (трьох лікарів та 9 медсестер і санітарок) має бути 20 пацієнтів. У березні, до прикладу, лише шість «ковідних» лікарень на Рівненщині вкладалися у цей показник. У більшості ж бригади працювали з 27-39 пацієнтами за раз. Найбільше навантаження на медиків було у Костополі, Здолбунові та Острозі.

Як зазначає екскерівник Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта, великий відсоток хворих на коронавірус, які потрапляють у реанімацію, помирають. І лікарів, попри всю специфіку роботи, це дуже сильно виснажує, не кажучи вже про фізичну втому від довготривалих та понаднормових чергувань у захисних костюмах.

— Тобто щодня ти бачиш смерті, яких, можливо, раніше не було. Переживати це досить складно, — зазначає пан Курпіта. — Лікарі постійно перебувають у напруженні психологічному, а це вже питання психічного здоров’я. Чи є у них можливість розслабитися, переключитися на іншу ситуацію? Програм запобігання вигоранню насправді дуже мало. І ще й немає ані матеріальної, ані моральної сатисфакції з того, що ти працюєш, умовно кажучи. Не знаю жодного прикладу в Україні, де б, наприклад, медичним працівникам дозволили безкоштовно їздити в громадському транспорті на роботу.

За даними Держпраці, від коронавірусу в Україні померли 740 медичних працівників. У менш як 200 випадках офіційно визнали, що заразилися померлі під час виконання своїх професійних обов’язків. Проте у самій Держпраці визнають: велике навантаження — як фізичне, так і психологічне — значно підриває здоров’я медиків. Тим паче, сподіватися на швидке завершення епідемії не варто. В Україні — дуже низькі темпи вакцинації. На початок тижня менше 2% українців отримали хоча б одну дозу вакцини. Для порівняння, у Польщі вже 21%, у Німеччині — 24%, в Ізраїлі — понад 60%. І навіть якщо у червні «поствеликодня» хвиля мине, на осінь очікують чергове зростання захворюваності.

За понад рік пандемії в Україні захворіли на коронавірус понад 2 млн осіб, майже 43 тисячі померли. На Рівненщині з понад 70 тисяч тих, хто захворів, тисяча вилікуватися не змогла…

Олеся АНТОНЕНКО.

 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також