Андрій Віднік народився 17 серпня 1981 року у селі Білин Волинської області. Здобув дві спеціальності – “Прикладна математика” у НУВГП та будівельника. Тож поступово розвивав власну справу – був директором будівельної фірми. Разом із дружиною виховав двох синів, яким зараз 15 та 13 років.
– Він служив в армії, тож вже 24 лютого 2022 року, як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій став частиною ДФТГ Рівного. Там його цінували і поважали, врешті він став командиром 2 взводу РШР (роти швидкого реагування) ДФТГ Рівненської міської територіальної громади №1, пройшов навчання з легіонерами. Так було рівно до 17 серпня 2023 року, до його 42-річчя. Наступного дня – 18 серпня – його мобілізували, – розповідає дружина Героя Алла.
Про службу в зоні активних бойових дій Андрій дружині розповідав мало, більше – друзям. Проте досвід 20 років подружнього життя дався в знаки, тож приховувати від другої половинки мало що вдавалося.
– Було складно, він не говорив, що боїться… Хоча всі люди бояться. Андрій ще за часів служби в ДФТГ прагнув бути на полі бою, це була його місія, він готувався до цього. Він пішов на передову командиром штурмової бригади у страшне місце, це я знаю від очевидців, – продовжує Алла.
Андрій Віднік був активним учасником змін у нашій країні, прагнув зробити так, аби закони дбали про людей, а підприємці могли спокійно вести бізнес. Він відчував усі процеси, які відбувалися в країні, відповідально ставився до роботи та найманих працівників.
– Він був воїном по життю, який поважав людей і дуже мало говорив про себе, – каже дружина.
42-річний сержант, командир відділення Андрій Віднік загинув 19 листопада у бою на Херсонщині.
– Це було його місце, його місія, остання висота. Як розповів мені його командир: висоту вони взяли, але ціною власних життів… І знаєте, Андрій інакше померти не міг... – каже Алла.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 26 листопада, о 9:30 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на Волині…
