Про новий етап розвитку Рівненського обласного об’єднання «Роботодавці Рівненщини» заявлено у Рівному. Його очолив Віталій Коваль — колишній голова Рівненської ОДА, ексміністр та публічна політична фігура. Навіщо бізнесу об’єднуватися, яку роль роботодавці можуть відігравати в економічній політиці та чому це важливо саме зараз — про це в інтерв’ю Віталія Коваля.
— Пане Віталію, чому ви погодились очолити Федерацію роботодавців Рівненщини?
— Це об’єднання, яке створено ще у 2017 році, потребує нового імпульсу для активізації діяльності та посилення ролі у розвитку економіки регіону. В реаліях сьогодення українська економіка переживає дуже складний і водночас відповідальний період. В умовах війни, економічної трансформації та майбутньої відбудови роль бізнесу і роботодавців суттєво зростає.
Тому важливо, щоб підприємці мали ефективні інституції для об’єднання і представництва своїх інтересів. Важливо, щоб підприємці мали інституцію, через яку можуть формувати спільну позицію — наприклад щодо податкових змін, кадрової політики або регіональних програм розвитку — і доносити її до влади на обласному та національному рівні. Саме з цією ідеєю я погодився долучитися до роботи Федерації роботодавців Рівненщини і разом з колегами надати нову динаміку його діяльності.
Сьогодні в Рівненській області працює понад 50 тисяч суб’єктів господарювання. Із них близько 9–10 тисяч — підприємства, а решта — фізичні особи-підприємці. Понад 90% бізнесу — це малий і середній бізнес. Це величезна економічна спільнота. І якщо вона здатна формувати спільну позицію, її голос стає значно сильнішим. Наприклад, коли бізнес виступає консолідовано, він може впливати на регіональні програми підтримки підприємництва, розвиток індустріальних парків або підготовку кадрів для конкретних галузей.
— Скептики можуть сказати: ще одна організація, ще одна «вивіска». Чим вона буде відрізнятися від десятків бізнес-клубів і асоціацій?
— Різниця принципова. По-перше, об’єднання роботодавців — це частина системи соціального діалогу, через яку бізнес бере участь у формуванні державної економічної політики. По-друге, це структура, яка представляє роботодавців як сторону діалогу з державою та профспілками, а не просто майданчик для нетворкінгу чи зустрічей підприємців.
Подібна модель працює у всій Європі. Наприклад, у Польщі на рівні воєводств діють потужні регіональні організації роботодавців. Скажімо, Pracodawcy Pomorza об’єднує близько тисячі підприємств і є важливим партнером регіональної влади у питаннях економічного розвитку, а Dolnośląscy Pracodawcy представляє інтереси понад тисячі компаній у Нижньосілезькому воєводстві.
Сильні об’єднання роботодавців — це також характерна риса економічних екосистем інших країн Європи. Наприклад, у Франції провідна організація роботодавців MEDEF об’єднує понад 125 тисяч компаній — від малого бізнесу до великих корпорацій — і є одним із ключових учасників формування економічної політики країни.
Під час моєї роботи на посаді міністра я мав можливість спілкуватися з представниками європейських бізнес-об’єднань і бачити, як вони працюють. Вражає те, що у Франції чи інших країнах роботодавські організації не обмежуються лише представництвом інтересів бізнесу — вони активно впливають на політику зайнятості, професійну освіту, розвиток інновацій та інвестиційного клімату.
Тобто в Європі це нормальна практика: сильні організації роботодавців допомагають формувати економічну політику разом із державою.
Я переконаний, що Рівненщина також може сформувати сильну бізнес-спільноту, яка буде партнером влади у розвитку регіональної економіки і представлятиме інтереси підприємців на національному рівні.
— Ви багато років були в політиці: очолювали область, працювали в уряді. Чи не стане об’єднання роботодавців політичним проєктом?
— Ні. Моє завдання тут — не політика. Навпаки, я хочу, щоб бізнес менше залежав від політики, а більше впливав на економічні рішення. Коли я очолював Рівненську область, ми започаткували регулярні зустрічі з підприємцями, щоб влада і бізнес могли говорити відкрито. Я завжди вважав, що економічний розвиток регіону не можливий без сильного підприємництва.
— Але все ж, ваше ім’я асоціюється з політикою. Ви були депутатом, працювали міністром. Чи не буде це викликати недовіру?
— Я ніколи не приховував свій публічний досвід. Але сьогодні дивлюся на це прагматично: досвід роботи у владі може бути корисним для бізнесу. Знаю, як формуються рішення, як працює державна машина і як вибудовується діалог між регіонами та центральною владою. І якщо цей досвід допоможе підприємствам Рівненщини — значить, він буде використаний правильно.
— Дехто з підприємців може сказати: бізнесу зараз не до об’єднань — війна, податки, проблеми з кадрами. Чи готові підприємці взагалі до таких ініціатив?
— Саме тому вони і потрібні. У складні часи бізнесу важче діяти поодинці. Коли підприємці об’єднуються, вони можуть ефективніше доносити свої проблеми і пропозиції до влади. Наприклад, у 2024 році український бізнес загалом сплатив понад 1,5 трильйона гривень податків, що є ключовим джерелом наповнення бюджету країни. І значна частина цих коштів спрямовується на оборону держави. Тобто підприємці сьогодні фактично є однією з основ економічної стійкості України.
— Що конкретно зміниться після активізації роботи Федерації?
— Є кілька ключових напрямків. Перше — консолідація бізнесу області. Нам потрібно зібрати в одній структурі підприємства різних галузей. Друге — постійний діалог із владою щодо регуляцій, податків, розвитку економіки. Третє — кадрове питання. Бізнесу потрібні фахівці, і роботодавці мають впливати на систему професійної освіти. Четверте — підтримка економічного розвитку регіону. Рівненщина має значний потенціал. У нас сильні позиції у аграрному секторі, деревообробці, переробній промисловості, логістиці та виробництві меблів, будівельних матеріалів.
— Ще один — п’ятий напрямок — це промислові кластери і виробнича кооперація. Йдеться про посилення виробничої кооперації між підприємствами Рівненщини та сусідніх областей. Щоб бізнес більше користувався послугами один одного, активніше працював через аутсорсинг, ділив виробничі процеси і створював спільний продукт. Це дозволяє підприємствам концентруватися на своїх ключових компетенціях, підвищувати якість продукції, зменшувати витрати та швидше масштабуватись. І в результаті — створювати продукцію з більшою доданою вартістю. Завдання Федерації — допомогти цю кооперацію налагодити і зробити її системною.
— Якими будуть Ваші перші кроки на посаді голови Федерації роботодавців Рівненщини?
— Передусім планую провести зустрічі з представниками бізнесу області, щоб почути їхні очікування та визначити ключові проблеми, які сьогодні їх хвилюють. Другий крок — оновити та розширити склад Федерації, залучивши до нього нові компанії та галузеві асоціації.
Тут, до речі, варто зазначити, що ми внесли зміни до статуту, і тепер долучитись до нас можуть не лише великі підприємства, а й ФОПи, галузеві асоціації та бізнес-кластери. Також важливо налагодити регулярний діалог із обласною владою, органами місцевого самоврядування та профільними інституціями, щоб Федерація стала ефективною платформою представлення інтересів роботодавців. Окрему увагу плануємо приділити питанням розвитку ринку праці, підготовки кадрів та створення умов для інвестицій і розвитку підприємництва в регіоні.
— Ви говорите про об’єднання бізнесу. Але підприємці часто конкурують між собою. Чи реально їх згуртувати?
— Конкуренція не зникне, і це нормально. Але є питання, де інтереси бізнесу спільні: податкова політика, регуляції, енергетика, кадри, логістика. До речі, лише на підприємствах Рівненської області працює понад 250 тисяч найманих працівників. Фактично це кожен третій житель області працездатного віку. Тому роботодавці — це не просто бізнес. Це люди, які створюють робочі місця, сплачують податки і формують економічну стабільність громад.
— І навіщо вам ця історія?
— Для мене це ще й дуже особисто. Я родом із Рівненщини, і для мене важливо, щоб наш регіон розвивався економічно і був сильним. Коли я очолював Рівненську обласну державну адміністрацію, ми прагнули до того, що Рівненщина має бути територією рівних можливостей — для підприємців, інвесторів і молодих людей, які хочуть реалізувати себе тут. Я завжди підтримував бізнес і вважав його ключовим партнером розвитку області. Саме тому під час роботи на посаді ми постійно перебували у діалозі з підприємцями, проводили зустрічі з бізнес-спільнотою, шукали рішення для підтримки підприємств та створення нових можливостей для інвестицій і розвитку.
Моя робота на посаді припала на непрості часи — спочатку виклики пандемії COVID-19, а згодом повномасштабне вторгнення. У цих умовах бізнесу було особливо складно, і наше спільне завдання було — зберегти економічну активність, підтримати підприємства, робочі місця та стабільність регіону. Саме тоді особливо відчувалося, наскільки важливими є партнерство між владою і бізнесом, взаємна підтримка та постійний діалог.
Тому якщо сьогодні є можливість допомогти сформувати сильну спільноту роботодавців, яка працюватиме на розвиток Рівненщини — для мене це природний крок.
Довідка РВ:
Віталій Коваль — український підприємець та державний діяч. Родом з Рівненщини. Батько — Станіслав Коваль, Заслужений тренер України з греко-римської боротьби.
За освітою Віталій Коваль економіст, закінчив Тернопільський національний економічний університет, пізніше отримав MBA у Львівській бізнес-школі. Працював у банківській сфері та керував компаніями в аграрному, транспортному й будівельному бізнесі.
- Міністр аграрної політики та продовольства України (2024–2025 рр.).
- Голова Фонду державного майна України (2023—2024 рр.).
- Голова Рівненської обласної державної адміністрації (2019 – 2023 рр.).
- Член Національного олімпійського комітету України.
- Перший віце президент Федерації греко-римської боротьби України.
- Віце президент Асоціації спортивної боротьби України.
- Почесний доктор Національного університету «Острозька академія».
- Член наглядової ради Західноукраїнського національного університету.
- Депутат Рівненської міської ради.
- Безпартійний.
