Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ: «Музика без пульсу Любомира Мельника»

729 0

Ми у соцмережах:

<b>Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ</b>: «Музика без пульсу Любомира Мельника»

Візит Любомира Мельника – це найкраще, що могло трапитися із Рівним за весь час, що я тут проживаю. Унікальний композитор і піаніст. Під час своєї зустрічі він розповідав дуже багато цікавого, особливо про свій досвід та думки щодо музики, світу, про те, як це бути українцем десь там.

Любомир Мельник Напевно, дехто після зустрічі з ним подумав, що він сказав багато незрозумілого. Про це жартома натякав сам Любомир. Також я сам чув деякі тихенькі коментарі в залі. Звісно, хочеться сказати не про це. Його історія життя відображає шлях людини, що завдяки своїй наполегливості та праці міняє саму себе, а потім світ навколо. Як так трапилося? Коротко напишу про це. Спершу Любомир Мельник навчався на філософа в Канаді. Вивчав латину й філософію в коледжі Святого Павла, який є найбільшим католицьким коледжем в усій провінції Манітоба. Аспірантуру закінчив в університеті Куінс в Кінгстоні, також за спеціальністю «Філософія». Деякі його ідеї, які він висловлював на зустрічі, близькі до холізму. Що зовсім не дивно. Сьогодні цей філософський напрям залишається популярним у стінах канадського університету. Зі слів музиканта, «вся наука – це фікшн». Оскільки вона дробить все, що є навколо, але не говорить про світ як ціле/цілісність. Це основна ідеї філософії холізму. Коли він описував свій досвід відчуття часу, мені одразу випливли в думках деякі релігійні сюжети. Судячи з його історії, він пережив містичний досвід завдяки і через музику. Але спершу була Франція та звичайні людські враження. У Парижі Любомир Мельник жив дуже бідно, майже жебракував. Якось через знайомих людей йому вдалося потрапити на роботу в паризьку оперу і співпрацювати з балериною Каролін Карлсон, яка, за його словами, могла рухатися настільки швидко, що деякі рухи не були помітні людському оку. Власне, це було першим, що вплинуло на формування його особливого стилю «безперервної музики». Про музичний стиль він написав книгу. Можливо, комусь захочеться перекласти і видати його трактат «Відкритий час: мистецтво безперервної музики» і ми про це дізнаємося більше. Також він апелював до прикладу майстрів кунг-фу і фільму «Герой» у головній ролі з Джетом Лі. Завдяки наполегливим тренуванням майстри бойових мистецтв могли рухатися так швидко, що людський зір не міг зафіксувати багато рухів. Постійна практика гри на піаніно наблизила його до того стану, що він зумів «уповільнювати час». За секунду створювати стільки нот, що не під силу звичайній людині. При цьому вони були осмислені. Любомир Мельник Все ж світовий рекорд швидкості гри належить Любомиру Мельнику. Тут мені подумалося, цілком ймовірно, що він завдяки постійним тренуванням зумів досягнути того стану, що можливий під час медитації. Тобто людина проживає значно більше, ніж здатний умістити час. Любомир стверджує, що його тіло змінилося і зараз у нього відсутній пульс, хоч присутнє серцебиття. Також говорив, що за відчуттями не знає, чи живий він ще. Це цілком реально, оскільки за такий довгий час м’язи та суглоби рук могли видозмінитися від надшвидкої гри на піаніно. Це створило відчуття того, що в процесі тіло не контрольоване. Як він сам сказав: «Піаніно рухає моїми пальцями і мною. Я не творю музику. Вона просто існує і звучить через мене». Майстерність і геній Любомира Мельника, на мою думку, полягає в тому, що він зумів ступити поза звуки, туди, де присутня гармонія мелодії. Тобто музика починає передавати звучання ВСЬОГО, що навколо нас. Один чоловік на зустрічі сказав: «Композиція «Млин» - це звучання вічності». При цьому він чув лише цю мелодію і не знав реальної історії, що стоїть за нею (збоку виглядало, що цей чоловік зазвичай слухає шансон або щось подібне, хоча, може, я і помиляюся). Також мене вразило, що його твори використовують для реабілітації військових. Не знаю про це багато, але цілком ймовірно, що саме ця особливість музики Любомира Мельника допомагає людям. Who knows? Говорити про його виступ в органному залі досить складно, оскільки це щось неймовірне. За своє життя мені не доводилося чути кращої музики наживо. Він володів нотами та демонстрував фантастичні речі. alsoread:https://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=050589 Неймовірно швидка гра дробила суть звуку. Тим самим утворюючи абсолютно нове звучання. Все зливалося у щось незбагненне. За його творами стоять шалені емоції, які викликають різноманітні почуття: сум, радість, захопленість, ейфорію, ностальгію і багато іншого. Виникає відчуття, наче ти намагаєшся наздогнати свою дитячу мрію або сон. Незважаючи на всі людські старання, на жаль, нам це не вдається. Однак тут важливе саме відчуття, що ти не здаєшся. Все одно біжиш далі, щоб перевершити людську природу, віднайти джерело свого натхнення, і метеликом повертаєшся у своє дитинство, де його найбільше. Враження від людини, музики та спілкування у нас залишаться надовго. Щодня можна зустріти когось цікавого і особливого, але не кожен здатний жити тим, чим він займається. Думаю, що ця зустріч залишиться у пам’яті багатьох людей і всі вони чекатимуть повернення Любомира Мельника у Рівне з новим концертом.

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ, кандидат філософських наук, викладач кафедри релігієзнавства і теології, науковий співробітник Національного університету «Острозька академія».


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також