Люди, які називають себе пластунами, не схожі на типових представників суспільства, в якому мешкають. Найбільше це стосується культури — поведінки, розваг, духовної культури. Звісно, можна звинуватити їх у відсталості від життя, але це буде неправильно. Просто це люди, котрі у вузькому колі намагаються зберігати національне, українське, щоправда, в досить незвичних формах. Така культура не для мас — а для, на жаль, не багатьох однодумців. Але і вона має право на життя.
Фестиваль «Зоряний вітер» рівенські пластуни організовують вже вп’яте. Щороку в Рівне з’їжджаються юні й не дуже пластуни з України. Тут вони спілкуються в колі собіподібних, а також змагаються у різних номінаціях. Цього року 180 гостей та близько тридцяти місцевих пластунів виступали в «народній пісні», «авторській пісні та співаній поезії», «класичній музиці», «сучасній пісні», «театральній мініатюрі» «хореографії», «поезії та прозі», «образотворчому мистецтві». Майже всі учасники — у мистецтві непрофесіонали, тому про майстерність виконавців судити важко. Але журі, в складі якого були відомі рівенські Юрії: Поліщук та Журавель, кращих таки обирало та вручало дипломи. Крім того, фестиваль складався ще з вечірки біля пластової ватри, творчих художніх майстерень на Бродвеї. Загалом, організатори кажуть, що цього року «Зоряний вітер» відбувся з більшим розмахом, аніж попередні, в чому дуже допомогли спонсори — фотосалон «Фуджіфільм», «Цептер Інтернаціональ Україна», «Сатиївські ковбаси» та ін. Пластуни залишились задоволені.
