Мешканка гуртожитку на вул. Князя Романа, 1 у Рівному Антоніна Поліщук вимагає розвалити сусідську комору у загальному коридорі. Усі контролюючі організації, які перевіряли законність обладнання цієї комори, дали відповіді п.Поліщук про те, що добудова незаконна і її треба розібрати, але насправді її ніхто не демонтує.
Антоніна Поліщук мешкає у кімнаті площею 8 квадратних метрів у цьому гуртожитку упродовж останніх восьми років. Ще до її поселення там сусідка з кімнати навпроти разом зі своєю приятелькою обладнали у колишній душовій кімнаті у кінці коридору комірчину. Душова, кімнатка площею 1,46 кв. м без вікна, була передбачена проектом цієї будівлі, зведеної у 1969 році як будинок готельного типу. Але з «технічних причин» воду сюди так ніколи й не подали, і кімнатці знайшли інше застосування. Минулого року п.Антоніна вирішила з’ясувати, на якій підставі сусідки захопили цю частину коридору, яка вважається місцем загального користування. Вона звернулася у відділення Фонду держмайна, в пожежну частину, в «Рівнеагропроект». Усі ці установи одностайні в тому, що проектом комірка не передбачена, і в результаті на начальника ЖЕКу «Рівнельону», на балансі якого перебуває цей гуртожиток, склали адмінпротокол про порушення. Утім, начальник ЖЕКу, зі слів п.Антоніни, каже, що ніхто її розбирати не буде. А тому вона звернулася ще й до прокуратури, яка залучила спеціалістів з управління містобудування та архітектури, представників санепідемстанції та міліції і встановила те ж саме: факт незаконного переобладнання торця коридору під комірчину. Начальнику ЖЕКу знову вручили припис, а завідувачку гуртожитку оштрафували. У листопаді 2008 року прокуратура провела позапланову перевірку виконання умов свого припису і виявила, що вони не виконані. Сусідок п.Антоніни зобов’язали до кінця грудня розібрати комору, але її так ніхто і не розібрав, і невдоволена сусідка продовжує домагатися свого. — Усі перевіряли і визнавали незаконність, але нікому, крім сусідки, та комірка в кінці коридору гуртожитку, виходить, не заважає, — бідкається пані Антоніна. — Її, може, розібрали б, якби у гуртожитку, скажімо, спалахнула пожежа.
