Рівненський апеляційний суд переглянув скаргу військовика, подану на рішення місцевого суду, яким йому було відмовлено у задоволенні позову про зменшення аліментів на утримання неповнолітньої доньки.
В апеляційній скарзі військовик вказав, що попри те, що проживає окремо від матері та двох спільних дітей, він повністю забезпечує сина-студента, фінансує його навчання в інституті та доньки в різних гуртках, сплачує за страхування дітей та за комунальні послуги, систематично поповнює платіжну карту одного з банків, грішми з якої користуються діти.
Увагу суддів позивач звернув на те, що відповідачка, звернувшись до суду з позовом про збільшення аліментів, хоче збагатитись і не використовує всі кошти за призначенням. Наголосив, що в нього суттєво погіршився стан здоров’я та просив задовольнити його позовні вимоги.
Військовик надав суду квитанції про постійну добровільну фінансову допомогу дітям, однак апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції і залишив його без змін.
Рівненський апеляційний суд взяв до уваги норми чинного законодавства України, яке регулює сімейні правовідносини, зокрема, й аліментні зобов’язання. Законом визначено мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів, однак не встановлено верхньої межі для суми аліментів, що стягуються на користь дитини з її батька чи матері.
Суду відомо, що платник аліментів офіційно працевлаштований та має постійний дохід за місцем служби, а також отримує пенсію, що дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання спільної з відповідачкою дитини, яка проживає окремо від нього.
Хоча військовик стверджував, що його доходи мають тимчасовий характер з огляду на підвищений ризик його життя у зв’язку з участю у заходах зі збереження територіальної цілісності України, але це не може бути підставою для задоволення позову про зменшення розміру аліментів.
Не погодився суд апеляційної інстанції і з твердженнями апелянта про те, що за рахунок суми аліментів мати його дітей збагачується, бо вони не підтверджені належними доказами щодо нецільового витрачання нею аліментів на дочку. Згідно з законом, аліменти стягуються на утримання неповнолітньої дитини, а не відповідачки, яка є лише їх отримувачем, оскільки дитина є неповнолітньою. Окрім того, відповідачка отримує пенсію як колишня військовослужбовиця.
Рівненський апеляційний суд вирішив, що позивач спроможний виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, а це, в свою чергу, стало підставою для відмови у заявленому позові про зменшення розміру аліментів.
