Ще 29 січня 2014 року він підписав контракт із ЗСУ. А весною почалася антитерористична операція. Служити пішов солдатом, пізніше став головним старшиною батальйону зв’язку. З початком повномасштабного вторгнення боєць знову встав на захист рідної землі – торік 24 лютого пішов добровольцем.
– Рішення прийняв відразу. Пропонували повернутися до оперативного командування, але я для себе вирішив йти до бойового угрупування. Бригада наша була новостворена і тому складалася повністю із мобілізованих. Ми з побратимами тримали фронт на Донецькому напрямку біля міста Вугледар, – розповів військовий.
Нині Руслан знаходиться на лікуванні в госпіталі на Рівненщині. Поранення військовий отримав внаслідок обстрілу “Градами”. Його врятували бронежилет і вчасна евакуація.
Під час реабілітації на Рівненщині чоловік відкрив у собі хист до малювання – вже написав 8 картин, повідомляє Рівненська ОВА.
– Не можу сидіти, склавши руки. До війни я грав на акордеоні, на гітарі, на клавішних інструментах. Найбільше мені подобається парашутний спорт. Маю на рахунку майже 60 стрибків. Але це маленький результат у порівнянні з дружиною Ольгою. У неї їх майже 200. Моя Ольга – це найбільша підтримка. Вона повністю поділяє моє рішення воювати за Україну. Ми мріємо про тихе і спокійне життя. Про те, як кожного дня будемо повертатись додому і бачити дітей, – підкреслює Руслан Кондратюк.
