Визначаємо хворобу за очима

Науково діагностика за райдужною оболонкою очей називається іридодіагностикою, а лікування безпосередньо через дзеркала душі — іридотерапією. Іридодіагностика почала активно розвиватися, але сьогодні в лікарнях і поліклініках лікар-іридолог — все ще рідкість, оскільки медичні університети таких фахівців не випускають. Як читають по очах, "Сьогодні" довідалася у лікаря нетрадиційної медицини, іридодіагноста і гомеопата Світлани Потоцької. А кандидат медичних наук, лікар-офтальмолог Оксана Авер'янова підказала, як і які неполадки зі здоров'ям можна помітити самому.

50 відтінків сірого

Схильність до різних захворювань можна визначити за кольором очей. Ті, у кого очі мають різні відтінки зеленого, більше ризикують одержати захворювання печінки, порушення роботи жовчних проток і жовчного міхура, підшлункової залози. Блакитнооким і сірооким людям слід звернути особливу увагу на верхні дихальні шляхи, слизові оболонки, травний і урогенітальний тракт. Володарі темних очей схильні до порушень в роботі кровотворної й кровоносної систем, часто у них бувають проблеми із засвоєнням мікроелементів (зокрема, кальцію). Однак фахівці стверджують, що колірна схильність до яких-небудь захворювань не означає, що людина неодмінно стикнеться з ними — просто знання своїх слабких місць буде стимулювати людину уважніше та дбайливіше ставитися до здоров'я.

Чи можна запобігти хворобі

Іридодіагностику проводять за формою, структурою, кольором і рухливістю райдужної оболонки ока. Відрізняє метод простота, нешкідливість і безболісність, а головне — можливість виявити захворювання на дуже ранніх стадіях, коли звичайними способами діагностувати патологію неможливо. Більше того, іридодіагностика дозволяє визначити генетичну схильність до хвороб. Поглянувши в очі немовляти, досвідчений фахівець скаже, яких захворювань людині слід побоюватися в майбутньому. За райдужкою ока можна судити про індивідуальні особливості організму, загальний стан нервової та серцево-судинної систем, про запальні процеси і порушення в роботі органів. Добре "проглядаються" хвороби хребта, шлунка, серця, яєчників, передміхурової залози, нирок, кишечнику, легенів і бронхів, верхніх дихальних шляхів, печінки і жовчного міхура, суглобів, щитовидної та молочної залоз. Крім того, іридодіагностика дає можливість визначити, викликана недуга ураженням органів чи пов'язана з накопиченням токсинів і шлаків, чи виникла вона через стрес. Проте можливості не безмежні: за райдужкою складно визначити діабет, ревматизм, а також безбольові процеси, наприклад — виразку 12-палої кишки або перенесений "на ногах" інфаркт міокарда.

Читання за картами очей

Райдужна оболонка ока дуже чутлива, тому спадкові чинники, захворювання внутрішніх органів, токсини і стресові ситуації залишають на ній різні сліди і знаки. За сукупністю змін на райдужці досвідчений фахівець може поставити точний діагноз і навіть передбачити можливі варіанти розвитку хвороби. Проводячи обстеження, іридолог насамперед звертає увагу на наявність темних точок, зміну щільності райдужки, малюнок її волокон. Ознака здорового міцного організму — чиста щільна райдужка з гладкою поверхнею і рівними, чітко підігнаними один під одного волокнами. У хворих людей волокна пухкі, місцями розірвані і покручені, з великою кількістю лакун — листоподібних западин і "чорних дір" (чим їх більше, тим більше проблем зі здоров'ям). Визначити, в якому саме місці локалізується захворювання, нескладно, адже кожен внутрішній орган має проекцію на конкретне місце на райдужці. По колу вона ділиться на пояси. Внутрішній пояс відображає стан нервової і травної систем, середній — транспорт речовин, працездатність нирок, печінки, підшлункової залози, селезінки і серця, зовнішній — стан периферичних судин і шкіри. Наприклад, при виразці шлунка в певному місці райдужки з'являється пляма червонуватого кольору, а при ангіні зміни будуть іншого характеру і в іншому місці. Про деякі захворювання іридологи можуть сказати і за зіницею: її величиною, формою, здатністю звужуватися і розширюватися. Як апаратуру фахівці використовують збільшувальні лупи, щілинні лампи та іридоскопи. Існує і метод іридографії: за допомогою фотокамери збільшене зображення райдужки виводиться на екран комп'ютера.

Відображення в дзеркалі

Явна жовтизна склер (зовнішніх оболонок очей) говорить про захворювання жовчних шляхів. При набряку верхніх повік слід перевірити нирки, якщо набряки під нижніми — серце. При почервонінні війкового краю потрібно перевірити кишечник. Якщо помітна різниця у величині зіниць — можливі запальні процеси головного мозку. Випинання очей і уповільнене моргання можуть свідчити про гіпертиреоз — гіперфункцію щитовидки. А ось гіпотиреоз можна запідозрити, якщо вії часто випадають (що також, до слова, є симптомом сифілісу). Поступове западання очних яблук може говорити про хронічний запальний процес в придаткових пазухах носа.