Влада навіть не намагається врятувати промисловість

1209 0

Ми у соцмережах:

Влада навіть не намагається врятувати промисловість

Промисловий комплекс Рівненщини — це 322 великих і середніх підприємств, а також півтори тисячі малих. Але, як свідчить статистика, обсяги виробленої ними промислової продукції, порівняно з минулим роком, зменшується. Ситуацію ще більше може погіршити зупинення “Рівнеазоту”, одного з провідних підприємств Рівненщини. Адже Кабмін заборонив цьому виробнику мінеральних добрив брати зі сховищ газ для технологічних потреб. Якщо завод зупинеться, місто втратить податкові надходження, а понад 4 тисячі працівників — роботу.

За даними Всесвітнього банку, Україна — одна з країн-лідерів з падіння економіки. Більш за все постраждало промислове виробництво. Влітку його спад сягнув майже 13% на місяць. Щоб знайти вихід з цієї ситуації, “промисловики” вирішили самі написати Антикризову програму та передати її владі. А 3 жовтня представники великих промислових підприємств, роботодавців та галузевих об’єднань з різних регіонів країни зібралися у Києві на круглий стіл на тему “Врятувати промисловість”. “Промислове виробництво стрімко падає, — констатує лідер партії “Сильна Україна” Сергій Тігіпко. — Прямі іноземні інвестиції зменшилися майже на 11,5%, а капітальні інвестиції — на 17,5%. У нас виникли класичні “ножиці цін” — при падінні реальної зарплати вже більш, ніж на 3%, споживчі ціни зросли майже на 13%. Гадаю, в цьому плані справа йде ще гірше: необхідно враховувати падіння гривні та ріст цін на ЖКГ — 40%”. І справді, на Рівненщині, за офіційною статистикою, харчові продукти та безалкогольні напої подорожчали на 18%, а комунальні тарифи зросли на 31,6%. І це на фоні не виплаченої зарплатні (борги сягають, станом на 1 вересня, майже 9 мільйонів гривень) та безробіття — цей показник на Рівненщині становить 11,3%. Щоправда, Тігіпко не вірить офіційній статистиці безробіття. Укрстат показує майже 9,5%, але він не враховує неповний робочий тиждень, вимушені відпустки. Часто люди не поспішають ставати на облік по безробіттю — чекають повернення на своє підприємство. А тим часом фактична зупинка підприємств привела до зростанню боргів по зарплаті. В промисловості він уже зріс майже у 2,5 раза — робітникам винні 738 млн грн. Виробники залюбки б розрахувалися, але їм самим держава винна 77,3 млрд. гривень. “Кредит” набігає за рахунок затримок компенсації НДС, виплати податків авансом за вимогою влади та ін. Неможливо планувати роботу, будувати довгострокові стосунки з іноземними партнерами, модернізувати підприємства для роботи в умовах європейського ринку. Простіше закрити підприємство та чекати на кращі часи. Керівники та власники підприємств не хочуть цього робити. Та на великих промвиробництвах це практично і не можливо. За словами Володимира Цветова, виконавчого директора Всеукраїнське об’єднання “Федерація роботодавців скляної промисловості України” хімічна промисловість, скляна та металургійна для нормальної зупинки виробництва потребують 3-4 тижні. Зупинка в аварійному режимі нанесе збитки на мільйони доларів і фактично поховає виробництва. А це можливо, якщо уряд не змінить ситуації з поставками газу. Представники галузей пропонували уряду разом шукати вихід з цього становища, але їх не почули. Об’єм газу для промисловості зменшують, щоб пережити опалювальний сезон. Але промпідприємства самі можуть постачати тепло. “На моєму заводі погодинно в повітря викидається 126 гігакалорій, — розповідає голова правління ПАТ “Запорізькій завод феросплавів” Павло Кравченко. — Щоб обігріти все Запорожжя, треба 36 гігакалорій взимку та 19 — влітку”. Завод готовий поставляти “викидне” тепло. В 2010 році ціна цього проекту складала 20 млн грн. Але ж опалення може отримати половина Запорожжя. Окрім того, продукція підприємства користується попитом. Там готові запустити ще дві печі — протягом двох місяців забезпечити роботою 250 працівників. Але “економія” газу, по суті, вимагає згортати виробництво та залишати людей без роботи. Виконавчий директор Всеукраїнського об’єднання “Укрлегпром” Тетяна Ізовіт розповіла, що сьогодні “тінь” в її галузі складає 50-55 млрд. грн на рік. Повернути їх до бюджету можна лише за рахунок обліку касових апаратів — інакше не вийде. Гендиректор Асоціації “Укрводка” Володимир Остапюк говорив про ту ж проблему, але вже на алкогольному ринку. “Кришують” її “хлопці в погонах” та побороти це можливо за допомогою електронного обліку акцизних марок. Необхідну програму вже розроблено. Треба дозвіл уряду для її “обкатки”. Під час круглого столу були озвучені і інші пропозиції: реформувати та спростити податкову систему, зменшити кількість позапланових перевірок бізнесу, ввести особисту відповідальність чиновників за сфабриковані справи проти підприємців та бізнесменів. Після обробки всі вони будуть включені до Антикризової програми та передані до Кабміну. Своє “домашнє завдання” промисловці зробили, а чи зможе уряд ним скористатися — залежить від професіоналізму влади. “Сильна Україна”, з свого боку, докладе зусиль, аби реалізувати цю програму.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також