Воїн з позивним «ВДВ»: «Найважчою на війні є розлука з родиною»

403 0

Ми у соцмережах:

Воїн з позивним «ВДВ»: «Найважчою на війні є розлука з родиною»

Скромний і спокійний зовні, але мужній та рішучий всередині – таким є Андрій, боєць 104 бригади із позивним «ВДВ» або «ВДВшка». Ще до початку війни його мрією було служити в армії. Він пройшов строкову службу в повітрянодесантних військах, що стало для нього першим кроком до великого виклику, з яким зустрівся згодом.

- На строкову службу пішов добровільно. Не думав, що потраплю в елітні війська, але пройшов медогляд, мене забрали, і я відслужив. У десантурі було фізично важко. Проте за пів року звик, і це стало частиною мого життя, – згадує воїн.

До повномасштабного вторгнення життя Андрія складалося з пошуку себе в різних професіях і прагненні побудувати стабільне майбутнє. Але навіть тоді, він вже мав мрію, яка об’єднувала всі його плани, служити та допомагати людям.

- Я працював на будівництві, в охороні, трохи в аеропорту. Хотів піти в поліцію, але ця війна змінила всі плани,  – ділиться «ВДВ».

Початок повномасштабного вторгнення він пам’ятає до деталей. 26 лютого, ще на роботі, Андрій отримав виклик до військкомату.

- Фізично був готовий, не боявся. Як поводитися зі зброєю, я вже знав. Потрапив до 104 бригади. Я опинився з хлопцями, які швидко стали для мене побратимами, розповідає військовик.

Андрію разом зі своїм 61 батальйоном довелося пройти через багато гарячих точок: Макарів, Бахмут, Куп’янськ. Кожен з цих напрямків залишив свій слід у пам’яті.

- У Бахмуті ми воювали в міських боях, постійно копали укриття під обстрілами. Щойно спробуєш викопати хоч якусь нору для себе, як по тобі вже летить. У Куп’янську було ще важче:  ворог наступав дуже швидко, нас обстрілювали дронами й мінометами. В останній день ми ледве вийшли, рухалися ланцюжком, навпомацки, ховаючись у кущах, ділиться спогадами «ВДВшка».

Найважчим на війні для нього є розлука з родиною:

- Коли виходиш із позиції та дзвониш додому до дружини та сина, хоча б по відеозв’язку – це додає сил. Але постійно бути далеко від них – дуже складно.

На думку Андрія, найважливіше - аби закінчилася війна:

- Повернуся додому, побачу сім’ю, побуду з ними. А вже потім буду будувати плани. Можливо, піду працювати в поліцію чи пов’яжу життя з військовою структурою. Але головне – повернутися додому.

Телефонуйте рекрутеру бригади, аби отримати консультацію та підібрати посаду, яка буде найкраще відповідати вашим навичкам: +380 50 167 6488
Більше вакансій тут.
 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також