Коли треба, наша судова система працює дуже оперативно. Коли ж не треба, справи можуть тягнутися роками і навіть десятиліттями. І це може зламати і вже зламало не одну людську долю. Так справа про затримання інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи обласного управління Державтоінспекції Володимира Дубинецького нібито з хабаром тепер перетворилася на химеру, що блукає коридорами міського суду. Від дня затримання Дубинецького минуло вже понад 10 років, а відповіді на запитання, чи винен він в отриманні хабара, немає й досі. Справа усе ще в суді. До неї, схоже, втратили інтерес і прокуратура, яка її розслідувала, і суд, зайнятий розглядом інших справ. Цікавить вона тепер хіба самого підсудного, його захисника усі ці роки Вікторію Власик та дружину Дубинецького Анжеліку, яка одинадцятий рік захищає чоловіка на усіх рівнях. Справа тим часом «обросла» іншими позовами.
Нагадаємо, у січні 2009 року до Володимира Дубинецького, на той част інспектора відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, прийшов мешканець Острозького району з проханням зареєструвати його Lexus. У відповідь Дубинецький нібито назвав суму винагороди за послугу. Автовласник платити не збирався й пішов, як тоді заявляли правоохоронці, в управління СБУ. Там чоловікові дали мічені купюри, які він нібито мав передати Дубинецькому. З кишень мундира в його службовому кабінеті на вул. Степана Бандери у Рівному тоді було вилучено 5 тисяч доларів та 10 тисяч гривень. Інспектора затримали й помістили в СІЗО, де він провів кілька місяців. У Дубинецького невдовзі стався інфаркт, а згодом ще один. Він давно ніде не працює, бо втратив здоров’я.
У будинку Дубинецького провели обшук і вилучили готівкою загалом 44 тисячі гривень. Анжеліка Дубинецька запевняла, що то її гроші, бо вона має власний магазин, але гроші забрали. Як вона стверджує, їх не повернули й досі. Слідчий з особливо важливих справ прокуратури Рівненської області Олексій Парфенюк, який розслідував цю справу, через якийсь час запропонував Анжеліці написати розписку про повернення їй грошей. Вона її написала, але стверджує, що насправді гроші не одержала, і має свідків. Натомість Олексій Парфенюк запевняє, що є розписка і що вона отримала гроші. Це питання відкрите й досі.
У вересні 2010 року Рівненський міський суд засудив Володимира Дубинецького до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим терміном на два роки, з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на три роки, а також позбавив звання підполковника міліції. Вирок він оскаржив, у 2015 році Апеляційний суд відправив справу на додаткове розслідування. Воно тривало близько двох років, і в 2017-му справа знову пішла в суд, де перебуває й досі.
— Немає доказів того, що мій підзахисний зробив те, у чому його звинувачують, — каже адвокат Вікторія Власик. — Істотні недоліки розслідування, які не могли бути усунуті в суді, додаткове розслідування нічого по суті не змінило. Ми сподіваємося лише на виправдальний вирок і що суд невдовзі нарешті його оголосить.
— У справі не було відео, як правоохоронці вилучали гроші з кітеля і проводили затримання, зі справи взагалі було вилучено всі факти, які свідчили на користь мого чоловіка, — стверджує Анжеліка Дубинецька. — Через це її й повернули на додаткове розслідування.
Після заяв у ЗМІ Анжеліки Дубинецької щодо справи її чоловіка, в тому числі й про неповернення їй 44 тисяч гривень, Олексій Парфенюк позивався до неї до суду про захист честі та гідності — і програв. Міський суд відмовив йому в позові, апеляційний залишив рішення в силі, а у березні 2017 року Вищий спеціалізований суд прийняв остаточне рішення відмовити Парфенюку в позові, оскільки порушень закону у висловлюваннях п.Дубинецької немає.
Після неодноразових скарг Анжеліки Дубинецької до Генеральної прокуратури на дії Олексія Парфенюка, який нині працює на посаді заступника начальника слідчого відділу, відносно нього у 2015 році було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.365 (перевищення влади або службових повноважень) та ч.1 ст.366 Кримінального кодексу (службове підроблення). Її невдовзі закрили, але потім постанову про закриття скасували й повернули на додаткове розслідування в ту ж Генпрокуратуру, де працює Олексій Парфенюк. Він повідомив журналістові «РВ», що йому про долю цієї справи невідомо, останні слідчі дії за його участю були близько двох років тому, коли його допитували як свідка.
Дубинецькі, як повідомила пані Анжеліка, намагалися потрапити на прийом і до генпрокурора Юрія Луценка, писали йому особисто у соцмережах. Він прочитав і двічі відповів щось на зразок «почув».
У квітні та жовтні минулого року Дубинецький отримав листи з Генпрокуратури про те, що експертиза у справі щодо Парфенюка ще не проведена. У січні цього року вже інший слідчий повідомив, що цих висновків у ГПУ досі нема.
Останнє судове засідання по суті у справі проти Володимира Дубинецького, зі слів пані Анжеліки, відбулося минулого літа. Відтоді їх кілька разів призначали, але то суддя працювала в колегії суддів, то знаходилися інші важливі причини перенести засідання. Так пішов одинадцятий рік від затримання Дубинецького за підозрою у хабарництві.
І тут з’являється ще один момент — давність притягнення до кримінальної відповідальності. Навіть якщо суд визнає Дубинецького винним, від того дня минуло понад десять років, тож його можуть звільнити від кримінальної відповідальності.
Світлана Федас.
