Цей рік буде гіршим, ніж минулий, прогнозує міський голова Володимир Хомко. Приміром, наполовину менше, лише 160 мільйонів, матиме місто на капітальні видатки в бюджеті. Бо багато фінансових повноважень цьогоріч міській владі передала держава. Втім, у місті планують здійснити кілька важливих змін. Про них — в інтерв’ю з міським головою Рівного Володимиром Хомком.
— На що грошей не вистачить?
— Що потрапить у витратну частину бюджету — сказати поки важко. Це буде предметом великого компромісу. Управління минулого тижня подавали свої пропозиції щодо фінансування, є також бажання профільних заступників, мої бажання і бажання депутатів. Будемо збиратися і вирішувати, як за 160 мільйонів задовольнити всіх. Коли домовимося, наприкінці січня або на початку лютого виноситимемо на сесію зміни до бюджету.
— Які ж бажання, як ви кажете, у вас?
— На відміну від депутатів, у мене немає округу. Хто б що не зробив у місті, йде мені у позитив. Очевидно, що хочу закласти кошти на реконструкцію «Авангарду» — більше, ніж торік, на добудову дитсадка «Вишенька» приблизно ще 15 млн грн. Окрім того, потрібно збудувати турбокільце на перетині Макарова та Дубенської.
— Капітально ремонтувати дороги будете?
— Окрім будівництва турбокільця, постараємося завершити виїзд з вулиці Богдана Хмельницького на Костромську, щоб розвантажити Київську. Капітальних ремонтів не буде — лише поточні. Проте цього року доробимо проект реконструкції вулиці Чорновола. Після свят також проведемо велику нараду щодо з’єднання Щасливого з вулицею Студентською та з кільцем на розі Данила Галицького і Курчатова. Якщо все буде добре, то хотів би пустити туди (мабуть, вже у 2020 році) дуобус, який би за маршрутом тролейбуса №1 їхав до кільця на Студентській, звертав би на Щасливе, спускався на Чорновола, а потім їхав по Чорновола до центру.
— Ви задоволені тим, як у Рівному ремонтують дороги, зокрема, як працює комунальне ШЕУ?
— ШЕУ, зважаючи на ті гроші, що ми платимо, і порівняно з іншими містами, працює дуже добре. Виставити утримання доріг на конкурс у наших реаліях неможливо. В Україні немає надійних фірм на цьому ринку, немає з чого вибрати. Якщо хоч рік не дати нашому ШЕУ роботи, воно розвалиться. А фірма, якій віддамо тендер, ще збанкрутує або не з’явиться на торги на наступний рік — і що будемо робити? Я, як міський голова, так не можу ризикувати, бо ж відповідальність нестиму я.
Щодо приватних фірм, які виграють тендери на капітальний чи поточний середній ремонт, то вони по-різному працюють. У нас були проблеми з підрядником, який ремонтував Соборну, змушували перероблювати ділянку між мостами на вулиці Князя Володимира. Але проблема по всій державі одна: на торгах Prozorro виграють фірми, які ставлять найнижчу ціну — за рахунок якості. Фірми, які роблять якісну роботу, але за більші суми, з ринку «вимиваються».
— Тим не менше, посадовці завжди знаходять спосіб відмовитися від фірм, які їм не підходять, знаходячи, наприклад, технічні помилки у документах. Ваші підлеглі також цим користуються, хіба ні?
— У проведення тендерів я не втручаюся принципово.
— Ви згадували, що є закордонні фірми, які займаються вивезенням сміття і потенційно можуть прийти у Рівне. Чому ж у місті залишилося лише КАТП-1728?
— Жодна закордонна фірма не прийде у місто, поки буде такий низький тариф на вивезення сміття. У Польщі, Австрії, Німеччині це сміття коштує приблизно 5-6 євро, в які входить також переробка. В Європі плата за зберігання сміття на звалищах така велика, що дешевше завезти на переробку. У нас же, щоб переробити сміття, треба заплатити 150-200 грн, а завезти на звалище — 15 грн. Хто повезе на переробку, коли дешевше сміття викинути? Щоб стимулювати у нас відкриття сміттєпереробних заводів, екологічний збір за зберігання сміття на звалищах має бути не менше 200 грн.
— То тариф на вивезення сміття цього року в Рівному підніматимуть?
— Не повинні б. Якщо інфляція буде 30-40%, то будемо регулювати тариф. Якщо вистачить коштів, цього року придбаємо сміттєвоз для КАТП, бо підприємству потрібні ще чотири машини. Контейнери будемо також купувати, можливо, і для роздільного збору сміття. Простих потрібно близько 600.
— Той час, коли у Рівному працював «Санком» і у місті була хоч якась конкуренція, не був кращим? Принаймні з міського бюджету потрібно було витрачати менше коштів на утримання КАТП.
— Конкурентного середовища не було. «Санком» не міг конкурувати з нашим КАТП, бо він купував машини за свої кошти і мусив це включати у тариф. Якщо в Україні з’являться якісні приватні фірми, заведемо їх у місто. Але поки що немає з чого вибирати.
— Окрім «Вишеньки», у Рівному у 2019-му запрацюють ще інші нові дитсадки?
— Думаю, розпочнемо добудову дитсадка на Коновальця, а також реконструкцію приміщення на Дубенській, звідки було забрано соціальний центр для безпритульних. «Вишеньку» у першому кварталі мали би здати в експлуатацію, а також у першому півріччі, як мені обіцяє забудовник, запрацює приватний дитсадок на Щасливому. Загалом нам треба 5-6 дитсадків, аби повністю вирішити проблему з нестачею місць для дошкільнят.
— З першого січня подорожчав проїзд у маршрутках. Тролейбуси — на черзі?
— Наразі не плануємо, але все залежатиме від ситуації у державі. Торік, наприклад, удвічі подорожчала електроенергія. Наше тролейбусне управління, до речі, — у трійці лідерів в Україні останні три роки. В Івано-Франківську, наприклад, їздить 30-40 тролейбусів, а у нас — 60. Цього року, можливо, також будемо купувати тролейбуси, але ще потрібно домовитися з депутатами.
— Рівненський аеропорт наразі належить облраді і має понад 25 млн грн боргів, проте для міста він важливий. Рівне готове взяти його на співфінансування або ж навіть у свою власність?
— Аеропорт має заробляти гроші. Це проблема обласної ради — нехай і вирішує її, нам вистачає своїх. Тож до співфінансування місто не долучатиметься. Хіба нам віддадуть у власність цілісний майновий комплекс. Ми б запросто могли забрати аеропорт з боргами, але не думаю, що облрада готова віддати.
— Третина земель Рівного — це землі сільськогосподарського призначення. Вони такими й залишаться?
— Їхнє цільове призначення потрібно змінювати, ми ж не збираємося сільгоспвиробництво нарощувати у місті. Але усі ці землі — приватні: колишні паї плодорозсадника та басівкутського колгоспу. Генеральний план передбачає на тих землях і парки, і сквери. Деякі приватники приходять до нас з проханням змінити цільове призначення, але ми при зміні виставлятимемо вимоги. Наприклад, на Щасливому має бути школа. Приватнику це невигідно, бо він ділянку, де передбачена школа, не може ні продати, ні забудувати чимось іншим. Важко поки сказати, за чиї кошти цю школу потрібно будувати, але точно відомо, що вона там має бути, бо так передбачає генплан.
— Може, місто купуватиме ці землі?
— Можливо, якщо назріватимуть нагальні проблеми, то місто й викуповуватиме землю, наприклад, під школу на Щасливому.
— Вам подобається центр Рівного? Чи, можливо, міська рада все ж намагатиметься його зробити привабливішим?
— Я бачив і гірші… Єдине, що найближчим часом у центрі може змінитися, — це ділянка біля універмагу, яка є приватною. Її власник вже начебто до нас має звернутися із пропозицією щодо її забудови. Ми ж розробляємо проекти, які у наших можливостях: наприклад, реконструкція майдану Незалежності. На сьогодні ми не можемо навіть фасади у багатоквартирних будинках відремонтувати — лише дати співфінансування мешканцям. Усе — приватне.
— Тим не менше, вплив є. Міська влада надає містобудівні умови та обмеження для людей, які хочуть щось будувати чи реконструювати. Чому ж тоді з’явилася «шпаківня» у центрі?
— Власник тієї «шпаківні» ще й звинувачує, що міська влада на нього тисне. Це повний абсурд. Ми будемо судитися, щоб знести цю добудову. Але не факт, що виграємо. Ми так само судимося за «шпаківню» біля пивзаводу. Але щоб подібного не було, потрібно змінити законодавство і дати можливість міській владі зносити такі будови без судів.
— Щороку з бюджету виділяють 10 млн грн на громадський бюджет. Ваші підлеглі справляються з «освоєнням» цих коштів і роблять, на вашу думку, справді те, що хочуть бачити рівняни?
— Ні. Але цей бюджет — це дзеркало самих рівнян. Лавочки, які поставили біля музею, потрібні? Або дерева, які заряджають телефони, чи стовпчики, які Максименко наставив, — вони потрібні місту? Як би вони не виглядали, вони треба як зайцю стоп-сигнал, а викинули шалені гроші. Управління не справляються, з деякими проблемами і важко справитися.
— А які ваші управління цього року матимуть нових керівників?
— Не хочу на цю тему говорити, бо посію паніку. Але не приховую: я задоволений не всіма начальниками. Маю проблему також з тим, що управління недоукомплектовані, не вистачає кваліфікованих працівників.
— Цього року парламентські вибори. Як і минулого разу, візьмете відпустку і будете балотуватися?
— Минулого разу я допустив велику помилку, що брав участь у парламентських виборах. По-перше, у мене немає стільки коштів. По-друге, не хочу пов’язувати себе з політичними силами. Якби від мене залежало, я б вніс зміни у законодавство. Наприклад, дозволив би міській раді відправляти міського голову у відставку, а міському голові — розпустити раду і піти у відставку самому. Якщо між міською радою та головою немає консенсусу, то п’ять років існувати у цьому конфлікті для міста — катастрофа. А окрім того, я скасував би пропорційні списки до міської ради і зменшив би кількість депутатів. Як на мене, одного депутата на 10 тисяч населення цілком достатньо.
Алла САДОВНИК.
