Володимир Хомко: «Усе залежатиме від того, як зачепить Україну світова економічна криза»

4946 2
Володимир Хомко

Про «пам’ятник» міської ради, будинки-лялечки і розвалюхи, про тепло і палки в колеса, «капризи» з дитсадком і фантазерів у комісіях — в інтерв’ю «РВ» розповів міський голова Володимир Хомко.

— Розпочнемо з опалення. «Рівнетеплоенерго» боргує «Нафтогазу» близько 250 млн грн. Чи не залишиться Рівне без опалення на цю зиму?

— Опалення буде увімкнено як зазвичай, коли температура повітря три дні поспіль буде нижчою від восьми градусів тепла, але не раніше 15 жовтня. Дуже сподіваюся, що проблем із газом не виникатиме…

За розрахунками за газ перед «Нафтогазом» Рівне входить у трійку найкращих міст. Щодо боргу «Рівнетеплоенерго», то він менший, аніж борг споживачів та держави перед самим підприємством. Населення винне за тепло 120,6 млн грн, інші споживачі — 126 млн грн, держава за різницю в тарифах — 160 млн грн.

Якби всі розрахувалися, «Рівнетеплоенерго» не лише повністю погасило б заборгованість перед «Нафтогазом», але й мало додаткових 37 млн грн.

Недавно заходив до мами, яка живе у багатоквартирному будинку на вулиці Небесної Сотні, при вході до під’їзду висіла табличка зі списком боржників. Одна квартира була винна 20 тисяч, інша — 30 тисяч гривень. Як можна за тепло заборгувати 30 тисяч? В іншій країні за такі борги вже з молотка квартиру б продали.

В інших міст борги теплопостачальних підприємств менші, оскільки їх оплачують з міських бюджетів. Наприклад, Вінниця торік 300 млн грн «закачала» у своє теплопостачальне підприємство, Луцьк — 63 млн, Житомир — 210 млн грн. А у Рівному за останні десять років, відколи у місті працює приватне теплопостачальне підприємство, з міського бюджету ні копійки не давали на покриття боргів за тепло. Це ж кошти всіх платників податків Рівного, і їх можна витратити на щось корисніше для міста.

Коли я став міським головою, у Рівному було заставлено все майно, щоб розпочати опалювальний сезон. Два роки я шукав ідею, як уникнути подібного у майбутньому. Ініціатива, щоб саме «Укртепло» купило торік «Рівнетеплоенерго», була моя. Бо у ситуації, яка склалася в Україні, виграють ті міста, які першими перейдуть на альтернативне паливо.

— Проте рівняни негативно сприймають перехід котелень на тверде паливо.

— Є група людей, які не дають зробити хорошу справу: половина з політичних мотивів, половина — з меркантильних. Спершу говорили, що будуть викиди небезпечних речовин. Проте фірма за свої гроші твердопаливні котли ставить поряд з газовими. Якщо під час опалювального сезону будуть нарікання, твердопаливні котли відключимо і перейдемо на газові, запустити які можна за півгодини-годину.

На останній сесії депутати вже казали, що паливо несертифіковане — голландці відповіли, що паливо сертифікують. Тоді почали говорити, що у нас немає щепи. Та щепи багато, від нас возять її в інші області. Всі аргументи розбиваються. Посол Нідерландів до нас приїздив і дивувався: всюди твердопаливне опалення цінують, а нам воно погане. На території НУВГП керівництво університету встановило твердопаливну котельню. Навіть ніхто й не знає, що вона працює, причому там не найбільш сучасне обладнання. А університет економить близько 1,9 млн грн за опалювальний сезон. Так весь світ робить.

— У Рівному є старі будинки, які або вже є аварійними, або стануть такими найближчим часом. Після того, як у Дрогобичі загинуло восьмеро людей, у нашому місті не перевірятимуть багатоповерхівки?

— Ми маємо п’ять чи шість аварійних багатоквартирних будинків і будемо вчиняти винятково за законом. А Закон України про житлово-комунальні послуги, ухвалений торік, чітко встановив: відповідальні за капремонти багатоквартирних будинків власники квартир. Юридично приватний будинок на Басовому Куті та багатоквартирний, квартири в якому держава свого часу подарувала мешканцям, нічим тепер не відрізняються.

Проте ми розуміємо, що люди зараз не можуть самі утримувати будинки. Тому придумали муніципальні програми, за якими виділяють кошти на ремонти багатоквартирних будинків.

Ремонтуйте, ми дамо гроші, але це ваш будинок, а тому хоча б 10% від суми ви повинні заплатити.

От візьміть, до прикладу, восьмиквартирний будинок на вулиці Софії Ковалевської. У квартирах живуть старші люди, але вони зібрали кошти, ми допомогли — і з будинку зробили лялечку.

— Оскільки будинки визнані аварійними, міська влада мала б відселити їхніх мешканців…

— Нічого міська влада не повинна. У нас сотні законів суперечать один одному, але юридично важливіший той, який був прийнятий останнім… Взяти хоча б гуртожиток на вулиці Небесної Сотні. Його можна назвати пам’ятником міської ради цього скликання. Гуртожиток був у комунальній власності, ми могли відселити звідти людей і відремонтувати. Проте коли кімнати там приватизували, місто вже нічого не може вдіяти.

— Тобто якщо аварійний будинок у місті обвалиться, то влада не буде винна?

— Винен буде той, хто не відремонтував. Щоб подібних питань більше не виникало, ми звернемося до кожного будинку з пропозицією отримати від нас допомогу. Управлінські компанії виготовлять документацію, але мешканці повинні будуть здати частину коштів. Ніколи жеки, до речі, не відповідали за капітальні ремонти будинків, бо ніколи мешканці не платили за капітальний ремонт.

Капітальні ремонти мали робити за рахунок держави, але це була бутафорія і брехня. Взагалі потрібно у тарифи на утримання будинків внести графу «на капітальний ремонт», як в інших країнах, щоб можна було за кілька років накопичити суму на ремонт даху, водопроводу і т.п.

— Чи не краще домовлятися із забудовниками, які б виділяли житло мешканцям, зносили старі будинки і зводили нові?

— Це логічно. Я навіть пробував у Рівному домовитися з одним будинком. Але як тільки я домовився, забудовник погодився, то мешканці почали продавати квартири, міняти і виставляти нечувані вимоги. Забудовник відмовився.

— Новий керівник обласного департаменту будівництва зазначив, що, можливо, довгобуд на Північному краще знести і будувати дитсадок з нуля. Ви погоджуєтеся?

— Я був на 99,9% впевнений, що так і буде. Бо все, що говорилося щодо цього дитсадка, було чисто передвиборчим піаром і під тиском громадськості. Ні копійки, крім міста, на цей дитсадок ніхто не дав. А витягнути для міста дитсадок за 130 млн — дуже дорого. За таку суму ми можемо побудувати два дитсадки. Але оскільки будівництво дитсадка передано на обласний департамент будівництва, він визначатиме, як його будувати — мене влаштує будь-який його каприз.

— У Рівному вже котрий рік поспіль проблеми з дорожньою розміткою. То підрядник не виконує роботи, то фарба неякісна. Невже не можна нічого змінити?

— Проблеми в усіх містах. Є дві фірми, які наносять розмітку в Україні. Вигнали ми одну — прийшла ще гірша, тож повернулися до старої. Вплинути на якість роботи можна — подавши до суду. От ми вже змусили підрядника перероблювати деякі ділянки, де фарба зійшла швидко, хоча мала протриматися півроку.

— Асфальт на вулиці Макарова поклали ще торік, а благоустрій досі не зроблено. Чому «Будальянс Груп» не завершило роботи та коли відремонтують перетин вулиць Макарова та Дубенської?

— Наступного року на перетині Макарова-Дубенської будемо робити турбокільце, проект вже зробили, загалом вартість робіт у цінах минулого року склала більше 20 млн грн. Ремонтом на Макарова я задоволений: асфальт покладено добре, гарантія — на шість років. А затягнули з благоустроєм, бо мають ще інші проекти. Поки не завершать узбіччя, ми не заплатимо всю суму.

Можливо, я б і хотів, щоб у місті ще краще ремонтували дороги, але якщо замовити послуги турецької компанії, наприклад, то це буде удвічі дорожче. А виграє на Prozorro той нині, хто дає меншу ціну, такими темпами ми скоро всі пристойні фірми в Україні втратимо.

Он всі нарікають на «Фіалку», а вона виграє, бо дає найменшу ціну — і нічого з цим не зробиш.

— Днями ви створили робочу групу, яка має вивчити, як боротися з підтопленнями. Проте, як кажуть, якщо хочете «заговорити» проблему, створіть робочу групу.

— Рівне — не виняток, підтоплює всюди, що тільки у польських містах робиться! Але я хочу, щоб ми принаймні оцінили, скільки коштуватиме вирішення проблеми з підтоплення: прокладання зливової каналізації (хоча я вже можу сказати, що це настільки дорого, що у найближчі 30-40 років ми її у центрі міста не прокладемо), а також реалізація менш дорогих проектів, які можуть пом’якшити ситуацію. Я навмисне сказав включити до комісії всіх фантазерів, які тільки є. Потім відберемо пропозиції, оцінимо і вирішуватимемо всі разом, що робити.

— Перебудувати центр Рівного і зробити його архітектурно красивим можливо?

— Не думаю, що це можливо ні юридично, ні фінансово. Люди живуть у приватних будинках, як ви їх звідти заберете? Є закон про конфіскацію землі під суспільні потреби, але ж п’ятиповерхівку ви не заберете… Ми можемо ремонтувати фасади, і ми стимулюємо власників багатоквартирних будинків це робити, надаючи співфінансування. Намагаємося також впливати на естетичний вигляд будівель після ремонтів та будівництв. У мене є радник Дмитро Котляров, який намагається це робити. Наприклад, зараз біля «Блюзу» будуватиметься новий будинок — Котляров працює із замовником робіт.

— Раніше ви заявляли, що в управління ЖКГ призначите нового заступника начальника, який у перспективі очолить управління.

— Чоловік, якого хотів бачити на цій посаді і на якого мав дуже великі сподівання, вже мав переїхати з Києва, але у нього сталася трагедія — загинув син. І він відмовився. Це управління — дуже слабкий блок, але я поки що не бачу кандидатів, які були б кращими за тих, що є. По цьому управлінню — десятки кримінальних справ, там всі бояться зайвий підпис поставити. А що управління: не дали йому кошти — воно не зробило нічого.

— З новим начальником управління транспорту вже визначилися?

— Є декілька кандидатур. Визначуся, коли Віталій Миронюк піде на пенсію. Хоча мені дуже шкода втрачати його. Одна з основних вимог до керівника цього управління — дипломатичність, а також щоб не вляпався в інтереси. Миронюк з цим справлявся. Також шкода, що пішов на пенсію начальник управління економіки Микола Кирея. Це два хороших спеціалісти. На місце Киреї кандидатури поки не знайшов.

— Біля Луцького кільця планували збудувати сільгоспринок та автостанцію, яка б розвантажила вулиці міста від автобусів з півдня області. Ідея досі актуальна?

— Якщо будуть ринок «Шален» будувати, то і автостанцію будемо. А чи його будуватимуть, не знаю. Не хотів би бути песимістом, але на світ насувається чергова економічна криза. Все залежатиме від того, як вона зачепить Україну.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

  • Читач 09:43, 08.10.2019

    Якщо Рівне в трійці кращих платників за газ, то чому в місті 5 місяців немає гарячої води?

  • Іван 03:42, 08.10.2019

    висновок: 1. Нічого не можемо; 2. Ні на що не впливаємо; 3. Нічого робити не будемо; 4. Нехай випливають , як можуть; 5. Всі області фінансують своє теплопостачання, а я хитрий, не копійки не дав; 6. Вся Європа топить дровами(?????). А чим ми гірші? 7. Плював я на аварійні будинки з високої колокольні; 8. Шкода , що старі корефани на пенсію пішли.... 9. І взагалі, даю інтерв'ю, а сам думаю:"І як мене ще тим мером терплять?"

Залиште вiдповiдь

Читайте також