Через отриману раніше травму Софійку на першості, яка проходила у дніпропетровському клубі «Мегарон», було посіяно під четвертим номером. На шляху до «золота» найважчим для неї був півфінальний поєдинок проти столичної тенісистки Ольги Янчук, першого номера посіву, віце-чемпіонки Європи. Софія виграла перший сет 6:0, у другому киянці усупереч правилам почав підказувати її тато-тренер. Це не кращим чином вплинуло на Софію, і вона другий сет програла — 2:6. Проте у третьому змогла зібратися і все ж вирвати перемогу — 6:3. Після цього у парі з Ольгою Янчук Софія Ковалець ще й виграла першість у парному розряді.
— Керівництво Федерації тенісу України нам казало, що для того, щоб у Рівному з’явився перший тенісний чемпіон, потрібно десь 15 років, — розповідає тато Софійки, а заодно власник тенісного клубу «Софія-стар» Володимир Ковалець. — Ми пройшли цей шлях за п’ять років. Зараз Софія готується до відкритого чемпіонату Франції, який стартує 27 лютого, і його можна прирівняти до неофіційного чемпіонату світу в цій віковій групі.
— Це буде перший міжнародний старт Софії?
— Так, адже офіційні міжнародні змагання розпочинаються з 12 років. При цьому Софія, починаючи з цього року, також буде брати участь у змаганнях до 14 років, які йдуть до рейтингу WTA.
— Як давно Софія займається тенісом?
— З семи років. Протягом цього часу з нею працює тренер Ірина Хомик. Крім того, з минулого року в Софії ще й з’явився тренер з фізичної підготовки, відомий у минулому футболіст Олег Кучер.
— У чому секрет успіху вашої доньки, напевно, не в останню чергу в тому, що її батько — власник тенісного клубу?
— Усі рівенські тенісисти тренуються в однакових умовах. Секрет же успіху Софії в її праці, щодня вона на корті проводить по 3-4 години. Крім того, ми маємо систему підготовки, яка дає результати.
— А гени тут мають якесь значення, адже ви є майстром спорту з двох видів — боротьби та тенісу?
— Можливо. Те, що я сам колишній спортсмен, напевно, відіграє певну роль, тим більше, що я маю вищу спортивну освіту.
— А чи не доводилося вам вмовляти Софійку ходити на тренування, адже навколо стільки різних спокус для дитини?
— Десь до восьми років вона особливо не розуміла, що від неї хочуть. Проте після першої перемоги з’явилося бажання вигравати, це перетворилося на таку собі хворобу в хорошому сенсі. Після цього вже вмовляти не треба.
— Яку мету ви хотіли, щоб досягла ваша донька у тенісі?
— Найвища мета — бути у десятці світового рейтингу. Сьогоднішні результати показують, що ми на правильному шляху.
— Чи є, крім Софії, ще перспективні тенісисти у вашому клубі?
— Так, насамперед це Дарина Сачук, Аня Жильчук та Олена Шубіна.
— У нас у місті далеко не усе гаразд зі спортивною базою, ні нормального стадіону, ні палацу спорту, натомість тенісний клуб «Софія-стар» все розростається, поділіться секретом, як вам це вдається?
— Якщо є бажання і мета, то будь-яку справу можна довести до кінця. Хоча у нас вкладення коштів у спортивну базу ще не стало бізнесом, а на Заході — це бізнес.
— Поруч з комплексом «Айвенго» ви побудували два критих грунтових корти, де навіть при нинішніх морозах спортсмени можуть досить комфортно тренуватися, скільки часу пішло на зведення цієї споруди?
— Криті корти ми побудували у минулому році за шість місяців, це спеціальний австрійський проект. Таким чином, у клубу «Софія-стар» вже є 9 грунтових кортів. У планах побудувати ще два корти з хардовим покриттям, адже змагання проходять не лише на грунті.
— Чому, на вашу думку, на світовій арені українські тенісисти мають такі скромні досягнення?
— В Україні немає системи підготовки тенісистів, а в будь-якому виді має бути система — тренери з фізпідготовки, психологи і таке інше.
— Особисто ви з тенісом ще не «зав’язали»?
— Ні, навіть навпаки. Вже другий рік поспіль я стаю переможцем Міжнародної тенісної ліги, за що отримав вже два автомобілі.
Софія Ковалець висловила подяку дирекції ЗОШ №15, де вона навчається, за сприяння в її заняттях тенісом.
