Шкаралупа повинна бути непошкодженою, без плям. Найкраще вибирати тонку шкаралупу з гладкою поверхнею, при цьому вона повинна легко розколюватися, а ядра — легко відділятися від шкаралупи.
Без шкаралупи термін придатності горіхів різко скорочується. З корисних вони стануть шкідливими: окислені ненасичені жири перетворюються на своїх антиподів — багато продуктів окислення жирних кислот стають канцерогенами. Горіхи окисляться і гірчитимуть, тобто зіпсуються.
Але справа навіть не стільки в цьому. Більшість горіхів покриті коричневою оболонкою, яку називають пеллікулою (в перекладі — шкірка). Саме в цій тонкій шкірці, яка легко злітає з ядер, зосереджена головна сила горіхів. Більшість антиоксидантів і мінералів зосереджено саме в ній.
Коли ми знімаємо шкаралупу, шкірка пошкоджується і часто лущиться. У деяких горіхів, які зазвичай продають білими, це відбувається дуже легко. Але в будь-якому разі, процес посилюється при сортуванні, перевезенні, фасуванні та зберіганні всіх горіхів. Крім того, почищені горіхи покриваються пилом і брудом.
Волоський горіх допомагає роботі мозку, оскільки жирні кислоти в його складі покращують пам'ять і мають седативний ефект, знижуючи вплив стресів. Білок волоського горіха не поступається тваринному, а за рахунок ферменту лізину засвоюється легше. Висока концентрація заліза в цих горіхах допомагає боротися з анемією і недокрів'ям.
Волоські горіхи корисні при захворюваннях серцево-судинної системи: калій і магній в їхньому складі зміцнюють стінки судин, нормалізують тиск і знижують холестерин.
Однак варто пам'ятати, що горіхи є дуже калорійними, тому максимальна кількість волоських горіхів у день — 100 грамів, особливо це стосується людей з ожирінням. Крім того, горіхи часто викликають алергію.
