І вже понад 10 років рятує життя та здоров’я поранених військовослужбовців
До війни пані Оксана не мала уявлення про армійську службу. Працювала цивільною медсестрою у Лисичанську на Луганщині. Та довелося переїхати на Закарпаття, знайшовши по оголошенню роботу медика на високогірному курорті “Драгобрат”. У лютому 2014-го росія окупувала Крим, і це вдарило по пані Оксані персонально. Тож вона вирішила піти на службу в Збройні Сили України. Зараз Оксана - головна медична сестра медичної роти 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, головний сержант.
З того часу почалися і досі не завершилися для неї армійські будні та бойові випробування. Навіть позивний отримала з підтекстом: “Ксюха” – так на армійському жаргоні називають автомат Калашникова зі складаним прикладом і скороченим стволом (АКСУ). Початок повномасштабного вторгнення рашистів застав її на Дніпропетровщині, потім бригада вела важкі бої на Запорізькому напрямку. Далі — Херсонщина. Потім - Бахмутський напрямок… І зараз бойова бригада в одній із найгарячіших точок.
Фронт – це важка і цілодобова робота. І для військової медицини також. Ситуації бувають різні. Тож Оксана навчилася вправно стабілізувати поранених на ходу, коли швидкість евакоавтомобіля досягає 100 кілометрів на годину. Наловчилася потрапляти голкою у вену навіть у таких умовах. І асистувати як старша операційна сестра одразу 6 хірургам під час порятунку життя та здоров’я бійців.
Оксана каже, що не вистачає медиків, особливо середнього медперсоналу:
- Чому? Різні причини. Гроші не на першому місці… Патріотизм, так. Але часто він не переважає силу звички сидіти у тилу навіть без роботи, чи знічев’я сховатися за кордоном. І ніби й прийшли б, а якогось морального поштовху не знаходять… А він повинен бути! Крім цього, можна застосувати й інші варіанти. Одна з них: більшість медиків, усе-таки, жінки. А серед них меншість тих, хто сам спроможний піти в армію. А в Україні немає мобілізації жінок. От і виникає некомплект… Як його заповнити? Вважаю, що один із варіантів рішення – на 2-3 місяці хоча б відряджати в цивільний медперсонал у військові шпиталі.
Гендерне питання. Воно доволі делікатне. Що думає пані Оксана про особливості взаємин у фронтових умовах чоловіків і жінок? Бува, не полюють за представницями “прекрасної половини людства” з сексуальними домаганнями, чи бувають випадки зневажливого ставлення?
- Богу дякувати, з 2014 року прецедентів не було… Я особисто вмію себе захистити одним поглядом… Тим більше тут, в нашому колективі, взагалі ніяких проблем ні в кого не виникає. У нас абсолютно дружні стосунки, ми фактично одна сім’я… Мене навіть усі називають пацанкою...
Як реагує “Ксюха” на повідомлення про те, що і через Закарпаття в тому числі легкодухі намагаються втекти за кордон від мобілізації? Як би головний сержант вчиняла, якби ті потрапили до неї?
- Саме таких ухилянтів, яких спіймали при спробі незаконного перетину кордону, я б у військові частини не мобілізовувала. Я б їх застосовувала на виробництві з важкими умовами роботи. Це ж уже зрадники, вони можуть підвести побратимів у будь-який момент. Тому нехай працюють в поті чола, посилюють обороноздатність і наповнюють податками оборонний бюджет!
Навіть у цивільних лікарів робота вважається стресовою, а у військових психологічне й фізичне навантаження багатократно важчі. Рік тому колеги під час інтерв'ю запитали в головного сержанта: як вона розслабляється, знімаєте стрес?
- В’язанням, за умови, що є час. Це моє давнє хобі. В’яжу все підряд – внучці кардиган, доньці шортики, зараз ось топик. І відключаюся від усього, особливо, коли працюю гачком. Там треба рахувати – ти рахуєш, рахуєш і всі інші думки відлітають геть. Як каже мій син – кого ви хочете перемогти? Моя мама на війну зі спицями пішла!
А як же ж зустріне Перемогу, задля якої продовжується боротьба і про яку неможливо не мріяти?
- Я почала думати про Перемогу ще в 2022-ому… Справді, як її зустріну? Хоч я не емоційна людина, за цей час я собі не дозволила жодної сльозинки, але відчуваю майже напевне: буду не просто плакати… Я буквально ревітиму. І це будуть тільки сльози радості!
Для тих, хто хоче детальніше дізнатися про умови військової служби у цьому військовому з’єднанні- контактний номер телефону: +380 68 645 6224.
Відділ зв’язків з громадськістю ОК “Захід”.
Фото служби зв’язків з громадськістю 128-ї Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади та особистого архіву “Ксюхи”.
