Це місце я пам’ятаю з трьох років – сквер за сотню метрів від нашого дому, куди мене водила гуляти мама.
Посеред скверу стояв гранітний постамент з танком, який здавався мені тоді величезним. За рік-півтора, навчившись читати, я дізнався, що той танк – пам’ятник Богомолову. Ще пізніше я побачив, що той Богомолов помер 1940 року.
Саме тоді у мене виникли запитання. Якщо війна, якою нам малим проїли усі вуха з дитсадка до школи, розпочалася 1941-го, то чому герой-танкіст Богомолов помер за рік до того? Чому він герой? Війни ж не було?
Лише згодом нам плутано пояснили, що восени 1939 року Богомолов разом із армією СРСР здійснив «асвабадітєльний паход», в результаті якого СРСР «взял пад защіту» п’ять областей України, які досі належали Польщі. Коротше – жодної війни у вересні 1939-го не було! Питання про те, чому вони вирішили взяти нас «пад защіту» саме 1939 року, і чому не зробили це раніше, а також безліч інших я вже нікому не задавав. Тому що побачив, що СРСР, тобто Росія, якщо вірити її пропаганді, взагалі ніколи ні з ким не воювала. Вона виключно «асвабаждала».
Точно так само вони брешуть і тепер, «асвабаждаючи» Україну від українців на очах усього світу. Ясно, що цьому вірить лише той, хто хоче у це вірити, а таких у світі, не кажучи вже про саму Росію, на жаль, ще вистачає. Що це значить для нас?
Як на мене – постійне заперечення Росією того, що Росія воює, свідчить про її моральну слабкість і невпевненість. Це поведінка хулігана, який боїться, що зараз з’явиться міліція, якій він скаже, що нікого не бив і не грабував, а виключно захищався. Вони БОЯТЬСЯ ВОЮВАТИ! Тому що знають, що рано чи пізно прийде «поліція» і їм доведеться за все відповідати. Питання лише в тому хто саме буде цією поліцією, і коли вона зупинить російських озброєних злочинців. Поки що цією поліцією є самі українці, які проти того, щоб їх «асвабаждалі». Тепер не 1939-й!
Навіть не знаю, що зараз із тим танком у сквері. Може вже викинули його звідти? Треба заглянути. Як не викинули, то викинемо. Після перемоги!
Микола Несенюк
