Якби в їхніх «особових» картках була графа щодо відношення до військового обліку, то там би зазначалося — учасник бойових дій. Ці відважні та досвідчені німецькі вівчарки з кінологічного центру ГУНП по три-чотири рази були на сході країни.
Разом із Миколою Дячуком Сінді допомагала у розшуку в Донецькій області, Тарас Логвись, Юрій Вашай, Зара і Торін шукали вибухівку, зброю і боєприпаси на Луганщині та Донеччині.
Зара має норовливий характер, тому до чужих на її території ставиться водночас і байдуже, і з підозрою, що одразу відчувається у погляді та змушує не робити зайвих кроків. Певно такі ж відчуття були і в жителя Рівненського району, в якого Зара виявила сотню патронів різного калібру, коли той прогулювався обласним центром.
А вже Сінді – добрячка, хоча зовнішній вигляд одразу вказує на протилежне. У неї вже йде шостий рік служби: крадії, зниклі безвісти — це її контингент. Головне, щоб сліди були «свіжі». Так Сінді розшукала жительку Острозького району, яка маючи розлади пам’яті, пішла з дому в невідомому напрямку. Собака привела до берега річки, яким і йшла розшукувана.
П’ятирічний Торін — поважний та солідний «чоловік». Посада начальника підрозділу чотирилапих йому підійшла б без питань. Крім того, він постійно бере участь у проведенні відпрацювань на території області. Роботу Торіна та Тараса Логвися відзначило керівництво ГУНП — за знайдену вибухівку в автомобілі на блокпості в Донецькій області отримали нагороду.
Ось така нелегка служба та будні заслужених учасників бойових дій, премії та пільги яким «компенсують» всього лиш ласощами...
