Ці місцеві традиції можуть увійти до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Детальніше про це розповів голова обласної ради Андрій Карауш:
- Восковий вінок, козатин (безрукавка, винита бісером на оксамиті, елемент степанського весільного строю), печеня зі сходними млинцями і кльоцки – такі пропозиції до списку нематеріальної культурної спадщини пропонує Степанська громада. А Малинська привезла на розгляд пироги з квасолею та чорницями, обрядову пшоняну кашу з маком, сходні млинці, пампухи та хліб з печі.
Наш обласний центр народної творчості продовжує шукати те, що заслуговує на окреме пошанування і збереження. Написане вище розглянули у творчій лабораторії "Жива спадщина". Експерти погодилися, що деякі регіональні елементи заслуговують на увагу і попрацювати з ними треба, а далі – буде видно.
Ось трохи фактажу про сам процес, аби було зрозуміліше:
- свої пропозиції станом на червень 2024 року подали близько 20-ти громад області, тобто майже третина. Центр народної творчості підтримує тих, хто проявляє активність, робота продовжується;
- щоб потрапити у перелік нематеріальної культурної спадщини, страва, ремесло або традиція мають бути самобутніми і неповторними;
За два роки активної роботи до національного переліку нематеріальної культурної спадщини потрапили три елементи: традиція виготовлення та гри на дудці-викрутці, традиція наряджання могильних хрестів, традиція приготування голубців із млинцями по-радивилівськи;
У 2024-му спільно з управлінням культури і туризму Рівненської ОДА сформували та подали на ЮНЕСКО пакет документів по традиції виготовлення та гри на дудці-викрутці. Це історичний момент для області, наголосила очільниця центру народної творчості Ірина Рачковська;
Серед громад, які активізували свою роботу у збереженні спадщини для майбутніх поколінь – Вараська, Сарненська, Володимирецька, Тараканівська, Степанська, Дубровицька.
