Більшість рівнян давно не розглядають Басівкутське озеро як місце для відпочинку, тому шукають для плавання річки, кар’єри та басейни деінде. Втім, очистити Басівкутську водойму і зробити її придатною для купання цілком можливо, — вважають організатори етнопарку «Оствиця», що постійно спостерігають за станом справ на озері. Було би тільки бажання та фінансування.
Юрій Ойцюсь, громадський активіст, керівник етнопарку:
— Очистити Басівкутське озеро за один-два роки цілком реально. В першу чергу потрібно, щоб очисні споруди у Квасилові запрацювали так як треба. Бо обладнання там застаріле, енергозатратне і працює уже з пів століття. Я чув, що Рівненщина отримала від Євросоюзу грант у 1,7 млн євро на реконструкцію цих споруд — для нас це дуже добре. Як тільки зроблять цей проєкт, то вода уже стане чистішою. Далі потрібні відстійники, адже одним з джерел забруднення Басів Кута є маленькі річки і струмки, які в нього впадають, несуть фосфати з полів. Відстійники треба зробити на вході в озеро, де впадають ці малі річки, у них будуть затримуватися забруднюючі речовини, тоді вода в озері не зацвіте.
Також потрібно робити штучні острови, габіони. В озера велика площа, треба проаналізувати, де та вода застоюється і що далі робити. На такі острівки можна буде завантажувати мул, а не вивозити його на очерет, як дехто пропонував раніше — бо такий крок знищив би кілька гектарів уже сформованої екосистеми. Адже в тому очереті мешкають багато птахів і тварин, вужі, жаби… Якщо Басів Кут періодично зарибнювати, щоби риба поїдала водорості, теж добре (аби тільки ту рибу браконьєри не виловлювали), але це лише допоміжна стадія. Основне, з чого треба почати, — це саме очисні.
Тим часом минулого тижня працівники тресту зеленого господарства взялися прибирати з поверхні озера отруйні синьо-зелені водорості — на прохання «Оствиці». Бо від них і риба гине, і запах навкруг стоїть жахливий. Звісно, повністю вирішити проблему чистоти води це не допоможе, але хоча б смердіти перестане.
— Ми раніше самі їх час від часу згрібали, але тут вже такі об’єми біля мосту накопичилися: бо вони плодяться, бродять, смердять, отруюють воду і заважають всім. Побачили, що своїми силами уже не справляємося, то звернулися до міста, до Шакирзяна — попросили екскаватор. То нам дали людей, техніку. Ефект від збирання водоростей — тепер вони висохнуть на березі й підуть на добрива. Окрім того, комунальники заодно і берег порівняли, пісок будуть досипати, і отак територія облагороджується. Почали старого понтона з води діставати, який був біля мосту — думаємо, як його до ладу привести, — додає Юрій Ойцюсь.
Олена РАКС.
