Аптека номер три, що була за кілька десятків метрів від будинку, де я провів дитячі роки, виглядала як палац чаклунів. Увесь торговий зал був оббитий темним деревом. Праворуч від входу був прилавок, де всім охочим продавали аспірин, пірамідон, вазелін і таке інше. Найцікавіше було навпроти.
Там за темним склом із надписами латиною височіли аж до стелі загадкові шафи із купою шухляд з тими ж незрозумілими латинськими надписами. Поряд з ними за столом чаклував аптекар, обкладений колбами, баночками та пляшечками різних кольорів. Він виготовляв ліки! За цими ліками приходили покупці з рецептами, які тихо сиділи на старому напівдивані з того ж темного дерева. Я там бував нечасто – раз чи два на рік, коли мама за чимось посилала. А так я просто пробігав повз ту аптеку з м’ячем чи проїжджав на дитячому велосипеді. Що було робити в темній аптеці, коли на вулиці сонце, під яким так багато усього цікавого! Тепер не те – днями неподалік мого помешкання відкрили чергову аптеку на місці колишнього міні-гастрономчика. Тепер там тих аптек одразу шість! По три у кожному із старих триповерхових будинків. Далі по вулиці те ж саме. Але мене не обдуриш! Я ж знаю, що таке справжня аптека, а що просто прилавок із виставленими перед ним ліками “із телевізора”, без яких тепер не подивишся жодної передачі. Що цікаво – у всіх цих аптечних точках завжди юрмляться покупці, які покірно платять грубі гроші за ті самі копійчані аспірин, пірамідон та вазелін, які прорекламовані по телевізору під новими назвами, загорнуті в яскраві упаковки і коштують у сто разів більше. Все минає – проходить час відеосалонів та магазинів побутової техніки, шашличні та чебуречні банкрутують, поступаючись бутербродам та шаурмі, замість пивних барів постають перукарні, де стрижуть чоловічі бороди. Все проходить, лише отих аптек стає все більше і більше. Тому я знаю, що буде з нами в майбутньому – наші міста і села перетворяться з часом у суцільні аптеки. І народ наш радісно помиратиме, витративши останні гроші на чудодійні пігулки, свято вірячи у те, що вони допоможуть! А ті, кому вдасться уникнути аптечної пастки, напишуть потім про це все для нових людей, які прийдуть на нашу землю звідти, де немає аптек у такій смертельній кількості.