Два працівники Городищенської виправної колонії №96 втратили роботу через те, що пронесли у виправний заклад наркотичні речовини для засуджених. Обидва мають однакове прізвище і є майже однолітками. Вони стали не лише безробітними, а й за вчинені злочини потрапили на лаву підсудних та отримали покарання.
...До Анатолія, який працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Городищенської колонії, ув’язнені спочатку уважно приглядалися. А потім звернулися до нього з проханням піти на пошту та принести бандероль. — У ній нічого страшного немає, лише листи, — попередили вони. Анатолій виконав прохання, отримавши за роботу листоноші 5 гривень. Пізніше з таким же проханням ув’язнені ще кілька разів звертались до Анатолія. І щоразу за похід на пошту він брав з них гроші. — У камері схову Рівенського автовокзалу треба забрати пакет. За те, що ви нам його принесете, отримаєте 100 гривень, — запропонував один із ув’язнених Анатолію. Той без вагань погодився виконати прохання. Ще б пак, така винагорода за поїздку в Рівне виглядала значно привабливішою, ніж ходіння на сільську пошту за п’ять гривень. Анатолій взяв пакет у камері схову. У ньому знайшов тюбик зубної пасти та сім одноразових шприців, дві трубки з наркоречовиною та 9 пігулок димедролу. Коли інспектор зібрався на зміну, прихопив ці речі з собою. Поклав шприци у свої шкарпетки, заховав їх у пакет із харчами, які прихопив собі на зміну. Зверху «замаскував» це огірками, банкою консервів та пляшкою молока. Та передати замовнику товар не зміг. Колеги його миттю вирахували. У тюбику замість зубної пасти вони знайшли 100 гривень. «Замовника» Анатолій їм не здав. А Вадим у Городищенській колонії працював десять років начальником загону, потім капітан перейшов на іншу посаду. Змоловши якось у себе вдома макову соломку, розфасував у пакети, а коли йшов на роботу, заховав їх за пасок. Проте коли на КПП Вадима затримали колеги, змушений був віддати пакети. В одному з них було 217 грамів соломки, в іншому — 215. Спершу капітан стверджував, що його підставили, проте зрозумівши, що таким чином уникнути відповідальності не вдасться, зізнався, що соломка — його. Прізвищ тих засуджених, які чекали на наркотики у колонії, він не назвав. — Обох працівників колонії було звільнено з роботи. Рівенський районний суд засудив їх до п’яти років позбавлення волі, проте покарання вони отримали умовне, бо в обох були пом’якшуючі обставини. В Анатолія, приміром, на утриманні троє неповнолітніх дітей, — повідомив «РВ» рівенський спецпрокурор Василь Овдіюк.
