Вулик зі скла

3092 0

Ми у соцмережах:

Вулик зі скла

Пасічник з Тараканова Дубенського району Микола Максимчук задумав зробили вулик зі скла, щоб крізь стінки можна було бачити, як живуть, як працюють, як танцюють бджоли, багато років тому. А втілив задум в життя нещодавно — для онука зробив, щоб зацікавити його й відірвати від комп'ютера. Тепер скляний вулик п.Максимчук з дружиною Оленою, теж пасічником, возить на усі виставки народних промислів, на які їздять самі.

— Ми хотіли показати таємницю бджолиної праці, як вона носить нектар, як відкладає яйця, як танцює, повідомляючи про появу джерела нектару, — розповідає Олена Максимчук. — Зробили вулик зі скла на одну рамку, поселили в нього бджолосім'ю і повезли на фестиваль народної творчості в Дубно. Дорогою скло відійшло від рами, бджоли крізь шпарку вилетіли і покусали усіх, хто був у машині, в тому числі й мене. Але ми усе ж зробили цей вулик, врахувавши помилки, і возимо його скрізь, де самі буваємо. Удома Максимчуки ставлять скляний вулик в хаті так, щоб бджоли могли вилітати на вулицю, від прямого сонячного світла обгортають махровим рушником. — Якби скляний вулик був на кілька рамок, то й зимувати міг би на вулиці, я бачив такий в одному господарстві в Києві, в ньому постійно живе бджолосім'я, — продовжує Микола Максимчук. — Я читав дослідження британських вчених, що бджоли насправді не бояться низьких температур. Вони проводили експеримент: ставили закритий картонний ящик з бджолами на холод, і при температурі навіть мінус 50 градусів бджоли почувалися нормально. А наш скляний вулик лише на одну рамку, щоб усе було добре видно. Матка не може сховатися між іншими рамками ні від сонця, ні від холоду, тому ми переставили на зиму цю рамку зі скляного вулика у звичайний, в основну сім'ю. Взимку бджоли впадають у стан напіванабіозу, з вулика не вилітають, але підтримують у ньому стерильну чистоту. Усю зиму бджоли не випорожнюються, роблять це лише навесні, коли температура піднімається до плюс 8 і вони починають вилітати назовні. Санітарний стан у вулику — ідеальний і погіршитися може лише через хворобу сім'ї. Коли у вулик випадково залізе миша, вони жалять її до смерті і споруджують своєрідний саркофаг з прополісу. У ньому утворюється таке середовище, що ні запаху, ні продуктів розкладу у вулику немає. Викинути "муміфіковану" бджолами мишу можна навесні без будь-якої шкоди для бджолосім'ї. Якщо у такий же спосіб покрити прополісом шматок м'яса, він навіть у спеку добре зберігатиметься і не псуватиметься. Бджолами Микола Максимчук займається вже років з 50, ще з підліткового віку, коли отримав у подарунок два заселених вулики. За фахом він зоотехнік у бджільництві. Ще у школі передплачував журнал "Бджільництво" і закінчив заочні курси. Батьки наполягали, аби син вчився у Рівному, в інституті інженерів водного господарства, але він зробив по-своєму і вчитися поїхав на бджоляра, у Вінницьку область. Там і з майбутньою дружиною Оленою познайомився, тож вона захоплення п.Миколи сприйняла спокійно. І упродовж всього подружнього життя допомагає чоловікові доглядати за пасікою. Коли його вдома не було, бджолами займалися п.Олена й батько п.Миколи. Він теж завжди цікавився цією справою, тільки боявся, що бджоли можуть покусати. Згодом Максимчуки й хату збудували так, щоб бджолам зручно було. Зараз у них зимує 130 бджолосімей. — Ми займаємося промисловим бджільництвом, поставили сучасне обладнання, — розповідає п.Микола. — Раніше я спеціально наймав тягачі, щоб вивозити частину вуликів у Кіровоградську область, там ідеальна кормова база для бджіл. А потім ми там хатину купили й охорону найняли, щоб не возити пасіку. На Кіровоградщині я ще й кількох людей переконав займатися бджільництвом, навчив, як це робити, й допоміг. Тепер вони мають власні пасіки і задоволені тим, що займаються приємною їм справою з хорошим фінансовим результатом. А щодо якості нашого меду, то розповім таку історію. Якось до мене звернувся один знайомий, який возить гуманітарну допомогу з Німеччини, і попросив три літри різного меду, він збирався презентувати його різним людям. Але спочатку вирішив здати мед на аналіз. У Німеччині їздять пересувні лабораторії, куди кожен може звернутися, щоб зробили аналіз продукту. Той чоловік дуже вболівав за результат, то ж Європа з її стандартами якості. І ось з фургона лабораторії визирнув літній чоловік, дуже схожий на казкового Доктора Айболита, і вигукнув: "О! Супер гут! Натурал!". Я й сам бував у Німеччині, їздив до товариша, з яким разом вчився. І куштував тамтешній мед. У Німеччині продають бразильський мед, він значно дорожчий від нашого, але, на мою думку, зовсім не те, що наш...


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також