«Я не хочу бути героєм України…»

Ще донедавна у райцентрі Сарни, що на Рівненщині, цього чоловіка ледь не на руках носили. Його фото висіло на дошці пошани серед кращих підприємців району.

Між війною, сім'єю та бізнесом

У будинку пана Лаврущенка двері не зачиняються — тут за невеликим столом можна побачити і бізнесменів, які приїздять до нього за порадою, і місцевих атовців, яким його організація допомагала і з якими він сам неодноразово бував на передовій. — Познайомтесь — це командир славнозвісного спец­підрозділу «Койот» Олек­сандр Ярмошевич, який нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Ми разом під Дебальцевим потрапили в засідку. Якби не він, то, напевно, ніхто з нас звідти живим не повернувся б, — запрошуючи за стіл, почав розмову Сергій Лаврущенко. Військовий офіцер дещо зніяковів і перевів розмову на господаря будинку. Пригадав, скільки сотень кубів лісу той привіз у зону АТО, щоб наші військовики мали чим облаштовувати укріплення на передовій, скільки медикаментів та провізії особисто доставив туди, куди деякі гуманітарні конвої з міркувань безпеки відмовлялися їхати. — Сарненська районна спілка підприємців — єдина в Україні, нагороджена 13 різними відзнаками, — долучилась до розмови дружина Сергія Лаврущенка. — За заслуги перед армією членів цієї спілки особисто прилітав нагородити начальник Генштабу Віктор Муженко. Такі нагороди з цивільних мають лише футболіст Зозуля і голова Рівненської ОДА Муляренко. Після повернення з АТО, пригадує дружина Лаврущенка, чоловік ще довго не міг призвичаїтись до цивільного життя. Але навіть тут, «у тилу», Сергій разом із колегами з районної спілки підприємців продовжують допомагати місцевим атовцям — комусь дах перекриють, когось підтримують фінансово. Така активна діяльність не могла залишитись поза увагою місцевих політиків. Тим більше, що наближалися вибори і кандидати не проти були використати рейтинг Лаврущенка з вигодою для себе. — Раніше я ніколи не займався ремонтами, - пригадує Сергій. — Маю підприємство, яке входить у «золоту трійку» України з продажу сільськогосподарської продукції. А якось командир місцевої військової частини запропонував перекрити дахи у них. Був кінець року, грошей виділили небагато, тому цим ніхто не хотів займатись. І ми зробили. Після цього майбутній міський голова Світлана Усик запропонувала нам ремонтувати дахи багатоповерхівок. Мовляв, і користь для міста, і хлопців, які з АТО повернулись, можна працевлаштувати. Тоді пан Лаврущенко очолив підприємство об'єд­нан­ня громадян-інва­лі­дів «Святобор Л». Працевлаштував 14 осіб, половина з яких — люди з особливими потребами, в тому числі й ті, хто повернувся з АТО.

У крісло міського голови — на плечах атовців

Перший термін Світлани Усик на посаді міського голови був коротким — всього рік. За цей час, пригадує співрозмовник, новообраний мер встигла подарувати мешканцям Сарн надію на позитивні зміни. Разом із підприємцями почали облаштовувати дитячі майданчики. Декому з бійців, які першими повернулись з АТО, місто навіть виділило кілька непоганих земельних ділянок. Втім, ідилія тривала недовго. — У 2015 році на дострокових виборах серед моїх хлопців питання, кого підтримувати на посаду міського голови, навіть не стояло — Світлану Усик, - пригадує Сергій Лаврущенко. — Тоді все робилося на патріотичному піднесенні. Завдяки нашій підтримці Усик набрала 75% голосів. Крім неї, ще десяток кандидатів від БПП ми провели у міську раду. Я теж балотувався і переміг на своєму окрузі, але через нове виборче законодавство в раду не пройшов. Натомість мені запропонували стати членом міськвиконкому. А через деякий час міський голова наче з ланцюга зірвалась. Перше розчарування пана Лаврущенка настало після того, як підприємство «Святобор Л» відремонтувало дах п'ятиповерхівки на вулиці Набережній, 7. Бізнесмен не приховує, що його працівники тоді непогано заробили, але разом із тим ще й зекономили для бюджету 200 тисяч гривень. — Мер сказала, що я, напевно, дурень, якщо економлю, — пригадує Лаврущенко. — І додала, що, навпаки, мав би ще просити додаткових грошей з бюджету. Після цього нам почали навмисно занижувати вартість будматеріалів та робіт наполовину. Коли я поскаржився пані Усик, вона тільки руками розвела. Мовляв, такі розрахунки проектного бюро.

Замість позолочених і мармурових бордюрів — ями на дорогах

У невеликих містах, куди не дотягуються руки столичних чиновників, свій уклад та свої фаворити. Тому поява когось нового сприймається без особливого ентузіазму. Сарни не виняток. Більшість робіт, пов'язаних із бюджетними коштами, у райцентрі виконують ФОП Канська та дві місцеві фірми — «Топаз» і «Західметал». Проектуванням і складанням кошторису займається бюро, яке організував колишній працівник «Західметалу» за гроші власника фірми. Це ж саме бюро і приймає виконані роботи. Їдемо із Сергієм Лаврущенком у місто. Він показує роботи, які виконували у Сарнах його хлопці й працівники підприємця Канської та фірм «Західметал» і «Топаз». — Цей дах перекривала наша фірма в 2015 році, а сусідній двома роками раніше — «Західметал». Вартість робіт однакова — 450 тисяч гривень. Ми поклали якісну словенську єврочерепицю ще й зекономили для бюджету, а вони — китайську і освоїли всі кошти. І так по всіх об'єктах. Для прикладу, торік ми міняли бруківку на вулиці Мічуріна. З бюджету міста отримали 450 тисяч гривень, а виконали роботи за половину суми — квадратний метр нам обійшовся в 472 гривні. Зараз фірма «Топаз» має виконувати такі самі роботи на вулиці Шлапака. У них — 1300 гривень за метр квадратний, — каже пан Лаврущенко і показує документи по обох об'єктах із назвами фірм та розцінками на роботу. — Хоча ціни з того часу майже не змінились — лише на деякі матеріали зросли на 3-5%. За 1300 гривень можна було б бордюри зробити з мармуру і позолочені. Далі разом їдемо в бік місцевої автостанції. Тут торік фірма «Західметал» виконувала капітальний ремонт частини вулиці. Отримала на це не одну сотню тисяч гривень. Новий шар асфальту навіть сезон не протримався. Подібна ситуація і на решті вулиць, якими займався «Західметал». Місцеві нарікають, що нині стан доріг у місті найгірший за останні кілька років, однак чиновників, схоже, це не особливо турбує.

«Мовчатимеш — отримаєш умовно, а будеш багато говорити — посадимо»

Три роки тому, перед тим як очолити «Святобор Л», Сергій Лаврущенко вивчив досвід роботи подібних підприємств, на яких працевлаштовані люди з обмеженими можливостями, а також особливості їхнього оподаткування. Виявилося, що всі вони користуються пільгами зі сплати ПДВ. Тож за порадою юристів і на прохання районної спілки інвалідів подав документи на спеціальну комісію при облдержадміністрації, до якої, до речі, входять і представники фіскальної служби. Відтоді «Святобору» щорічно погоджували пільги у вигляді дозволу не сплачувати ПДВ. Щоправда, з однією умовою — гроші ці рекомендували витрачати на інвалідів, учасників АТО і розвиток міста. Що вони і робили. Підприємець повністю вимостив бруківкою вулицю, на якій живе, та облаштував сусідам паркани, витративши тільки на це близько мільйона гривень власних коштів. Крім того, впорядкував місцевий пляж, встановив ліхтарі біля дитячого садка, облаштував кілька дитячих майданчиків. — Про пільги знали і в міській раді, оскільки перед тим, як приступити до робіт, ми завезли їм усі необхідні документи, — пригадує бізнесмен. - За три роки «Святобор Л» відремонтував у місті вісім дахів і вимостив бруківкою вулицю Мічуріна. Ні в кого жодних претензій не виникало. Можливо, так було б і далі, якби ми не занижували вартість робіт, тим самим показуючи всім, що міська влада разом із підконтрольними фірмами нахабно розкрадає бюджетні гроші. Якось пані Усик запросила мене на день народження і запропонувала брати участь в їхніх, як вона тоді сказала, «проектах». Зрозуміло, я відмовився, і після цього у нас почались проблеми. Тепер я розумію, що ми просто заважали їм заробляти мільйони. Нас викинули з усіх можливих робіт. А через деякий час я дізнався, що проти мене як керівника підприємства порушили кримінальну справу. Мене звинувачують у тому, що я нараховував ці 20% ПДВ. З усіх зроблених нами об'єктів це приблизно 700 тисяч гривень. Цікаво і те, що претензії до нас має не фіскальна служба, а Департамент захисту економіки Національної поліції. Слідство зараз триває одразу за трьома статтями Кримінального кодексу. Місяць тому Лаврущенку вручили повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 (розтрата бюджетних коштів), а також ст. 366 ККУ — службове підроблення. Крім того, прокуратура перевіряє, чи не було в діях бізнесмена складу злочину, передбаченого ст. 209 ККУ — відмивання коштів, набутих злочинним шляхом. Тож навіть за найоптимістичнішими прогнозами підприємцю може загрожувати від 10 років ув'язнення. Відомий рівненський адвокат Олександр Бражніков, який знайомий із діяльністю підприємства «Святобор Л» та з обставинами справи, каже, що дії правоохоронців мають дуже сумнівну юридичну кваліфікацію. Адвокат додає, що претензії щодо нарахування ПДВ підприємством пана Лаврущенка більше належать до компетенції цивільного судочинства, оскільки це звичайний господарський спір: — Держаудитслужба провела перевірку і встановила, що нібито з бюджету міста було безпідставно нараховано підприємству 20% ПДВ. Мовляв, вони звільнені від сплати цього податку, тому і не треба було їм ці кошти виплачувати. Цікаво, що така перевірка не входить до компетенції аудиторів. Згідно із законом, цим має займатися фіскальна служба. Але парадокс у тому, що у податківців жодних претензій немає. Міська рада одразу відхрестилась, мовляв, нічого не знали, і подала в Господарський суд позов із вимогою стягнути зі «Святобора» нараховані 700 тисяч гривень ПДВ. На цьому все мало б і закінчитися, якби хтось не вирішив дискредитувати Лаврущенка в очах місцевої громади. Для цього проти нього ініціювали кримінальне провадження — нібито він займався розкраданням бюджетних коштів, отримуючи 20% ПДВ. Ще нібито навмисно подавав у міську раду підроблені документи, в яких включив цей податок. Подібні документи мають договірний характер — якщо одну зі сторін не влаштовують умови співпраці, то вона у будь-який момент може цей договір розірвати. Однак три роки все всіх влаштовувало. Той факт, що кримінальні провадження проти пана Лаврущенка — не випадковість, підтверджує і те, що юристи бізнесмена пропонували владі міста та правоохоронцям у рахунок цих 700 тисяч гривень включити ті роботи, які він виконав у місті і які коштують у рази більше. Однак слухати їх ніхто не став. Власне, як і в прокуратурі області. — Я знаю, кому це вигідно, — заявляє бізнесмен. - У цій схемі задіяні й міська влада, і підприємці, які хочуть усунути мене з місцевого ринку, і правоохоронні органи. В тому числі й окремі працівники обласної прокуратури, які живуть за рахунок подачок тих, хто «дерибанить» бюджет міста. Через кримінальні переслідування нам почали відмовляти у будь-яких роботах. Діяльність підприємства довелося зупинити, а людей звільнити. Мені через третіх осіб переказували, якщо буду мовчати, то отримаю умовно, а якщо буду багато говорити, то посадять. Хоча всі добре розуміють, що справа шита білими нитками, але їм головне довести її до суду. Певно, розуміють, що скоро вибори і я підтримувати їх більше не буду. Про те, що не все чисто у владних кабінетах міськради, свідчить і недавній виступ колишнього міського голови Сарн, а нині народного депутата від цього округу Сергія Євтушка. Він відкритим текстом звинуватив у корупції міського голову Світлану Усик, яку, до речі, свого часу забрав із пенсії до себе на роботу як першого заступника. У своїх коментарях він зазначив, що чиновниця останнім часом «взагалі знахабніла», а діяльність її та окремих посадовців міської ради має стати предметом перевірок відповідних контролюючих інстанцій. Натомість пана Лаврущенка народний депутат охарактеризував як порядну людину: — Він точно зайвої копійки не візьме. Навпаки, завжди все робив для міста та для армії. Ми намагались почути думку і самої Світлани Усик. Втім, впродовж останніх двох тижнів застати чиновницю на робочому місці завдання було не з простих. Два неочікуваних візити у Сарни та дзвінки на її мобільний результату не дали. Намагалися достукатися до чиновниці й через приймальню, залишивши її секретарю номер телефону журналіста та озвучивши тему розмови. Теж безрезультатно. Тим часом у місті почали поширюватись чутки, що після виступу нардепа Євтушка діяльністю сарненської чиновниці зацікавились правоохоронні органи. Зокрема, у питаннях виділення землі для бійців АТО та блокування будівництва у місті багатоповерхівки для військовиків. Минулого тижня її навіть нібито викликали з цього приводу до столиці. Якщо це справді так, то їй зараз точно не до спілкування із журналістами.