Рівненські волонтери почали розповідати історії людей, які за підтримки небайдужих змогли вилікувати смертельні хвороби.
Однією з таких є Катя Журик з Вараша. Величезна кількість людей допомагала вирвати дитину з лап хвороби. Катруся була однією з найважчих пацієнтів онкогематології, яка вижила.
В неї кучеряве жовтеньке волоссячко. Карі очі дівчинка взяла від брюнетки-мами, а світле волосся від блондина-тата. Волонтери застали її у палаті кілька років тому. Мама плакала, а тато говорив, що буде лежати з дитиною в лікарні, бо дружині скоро народжувати. Тато півтора року надважкого лікування був поруч. Мама часто приїздила в лікарню, але не могла надовго залишити меншу дівчинку.
Наприкінці лікування ситуація з легенями Каті була катастрофічною, дівчинка могла дихати лише з допомогою кисневого концентратора і їй потрібні були дороговартісні ліки від грибкового ураження – Кансидас. Мова йшла про шалені суми коштів. І батьки, і фонд «Скарбниця надії» постійно шукали гроші. Купували ліки на один день, потім ще на один, брали ліки в борг по одному флакону, але намагалися всіма силами не перервати лікування, втримати дорогоцінне покращення. А потім ліки зникли з аптек. Так буває коли реєстрація на препарат закінчилась, а нової реєстрації ще немає.
Тато дівчинки кожну вільну хвилину сидів на телефоні та шукав ліки. Знаходив їх по кілька флаконів в батьків інших онкохворих дітей, на чорному ринку в перекупників, в російських аптеках, домовлявся про доставку, бігав зустрічати маршрутки та кур`єрів, залазив в борги. Казав, що вони напевно будуть змушений продавати квартиру, в якій живуть. Завдяки неймовірній кількості добрих людей обійшлося. Катрусю вдалося витягнути. Вже після завершення лікування рахували, що за останні місяці було витрачено не менше 500 тисяч гривень.
