Кліщі активізуються, коли температура повітря прогрівається до +5, а розносять інфекції личинки – так звані німфи. Коли членистоногий потрапляє на людину, він одразу не присмоктується: спочатку йому потрібно знайти затишне місце і цей процес займає майже годину.
Про це Суспільному розповів рівненський зоолог-акаролог Сергій Жигалюк. Він пояснив, як вберегтись у сезон активності кліщів та уникнути інфекції, а також назвав райони Рівного, де є більша небезпека знайти членистоногого.
Про різновиди
Спеціаліст розповідає, що не всі кліщі переносять інфекції.
"Переносять збудник хвороб – іксодові кліщі. Вони присмоктуються та п'ють кров у людини або тварини. На Рівненщині найпоширеніша хвороба –бореліоз, а кліщовий енцефаліт найчастіше зустрічається на Волині", – уточнює спеціаліст.
У Рівненській області зареєстровано шість видів іксодових кліщів, розповідає акролог.
"Найбільш масово розповсюджені — собачий і тайговий кліщі. Їхні личинки, маленькі німфи, спочатку паразитують на ящірках, мишах. Доросліші особини перебираються на трішки більших господарів, а дорослі паразитують на котах, собаках, великій рогатій худобі та людях", – розповідає зоолог-акаролог.
Чи впливає зима на кліщів
Сергій Жигалюк розповідає, що зимують кліщі, зариваючись у підстилку з листя й активізуються тоді, коли температура прогрівається до +5.
"Це відбувається в різні дні, адже в один день може бути тепло, а в інший ні. От вони раптово оживають і починають шукати господаря. Питання лише в тому, інфіковані вони чи ні. Адже іксодові кліщі зимують на різних стадіях, як дорослі, так і їхні личинки – німфи", – додає зоолог-акаролог Сергій Жигалюк.
Зима їх затримала, розповідає акаролог, але вони не вмерли. Морози на їх популяцію не впливають, а зима у 2021-му році, в порівнянні з минулими роками, приглушила цикл розвитку кліщів.
У який період кліщі є найнебезпечнішими
"10-12 років тому на Рівненщині все починалося кінцем березня та першими числами квітня. Потім був травневий пік. Влітку їхня чисельність трішки зменшувалась через посуху, бо вони потребують великої кількості вологи. Потім був другий пік чисельності, серпнево-вересневий і все затихало в середині листопада", – розповідає Сергій Жигалюк.
Спеціаліст додає, що через глобальне потепління ситуація в області змінилась. Тому характерним стало те, що кліщі стали активними.
"У нас зараз ситуація така: практично цілий рік є кліщі. І пік чисельності як підіймається у травні, то другий пік не фіксуємо. Практично все знаходиться на пікові й триває аж до жовтня", – наголошує зоолог.
Де найчастіше можна зустріти кліщів
У людей побутує думка, що кліщі сидять високо на дереві. Насправді вони знаходяться на висоті 50-60 сантиметрів й сидять на високій траві або на не дуже високих кущах.
"Останні три роки у нас по місту синантропізація кліщів. Тобто колись, щоб підчепити іксодового кліща, потрібно було їхати у місця, де вони жили – луги та ліси. Зараз весь цикл проходить у нас на території міста: річка Устя, Волинська Дивізія, парк поблизу ПДМ, Басів Кут – це місця, де у нас конкретні зони по іксодових кліщах", – зазначає спеціаліст.
Як вберегтися
Є багато методів боротьби з кліщами, зазначає зоолог, але один з основних – час від часу оглядати себе та того, хто поруч.
"Кліщ, коли потрапляє на людину, він не присмоктується пити кров перші хвилини, він шукає місце, де йому затишно і де найближче підходять судини – це відбувається близько години. Тобто періодичний огляд себе чи один одного дуже часто дозволяє цьому запобігти", – розповідає Сергій Жигалюк.
Крім іксодових є гамазові та акаридієві кліщі, але школи для людей вони не несуть.
"Ми проводили досліди й визначили, що найбільш активними є личинки кліща. Тобто, самочка п'є кров, щоб отримати білок для того, щоб сформувати яйця. Вона п'є один, максимум два рази на місяць. Самець п'є кров один раз на місяць, а німфа може пити до 4-5 разів на місяць. І якщо вона випила крові у того, хто вже був заражений збудником, відповідно, він їй потрапив у організм, і коли вона буде пити кров у інших, то вона мимоволі його заразить. Тобто чим більше німфа п'є кров – тим більше шансів, що вона когось може заразити", – пояснює зоолог Сергій Жигалюк.
