Хоча сучасний світ називають глобалізованим, отже не обмеженим кордонами як демаркаційними, так і смисловими, взаємодія між представниками різних культур часто або фрагментарна, або позначена різноманітними стереотипами. Приміром, про європейців у країнах Латинської Америки говорять як про людей, позбавлених емоцій і дуже раціональних, американців на європейському континенті вважають нацією, позбавленою будь-яких табу. Українців часто пізнають за салом та міцними напоями. Хоча не все так однозначно.
Пізнавати культурні та світоглядні традиції іншого дозволяють спільні навчальні проекти. Так, представники Національного університету «Острозька академія» нещодавно стали учасниками культурно-освітнього проекту «Зміцнення міжкультурних зв’язків, долання стереотипів» у Туреччині.
Шестеро спудеїв гуманітарного факультету відвідали Стамбул, де ознайомлювалися з турецькою культурою, пізнавали релігійні традиції Сходу, вчилися мистецтва каліграфії, презентували власні культурні та освітні традиції, виступали з науковими доповідями.
Проект реалізовує Стамбульський фонд науки та культури у межах програми освітніх обмінів Еразмус +.
Окрім острожан, руйнували стереотипи про різні культурні традиції також студенти з Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Аграрного університету Молдови.
Розпочалася програма із ознайомлення з елементами традицій кожної з країн-учасниць. Презентували державну символіку, художню та наукову літературу, власні навчальні заклади, елементи традиційної кухні, популярні музичні композиції та ділилися власними мандрівними досвідами та загальним уявленням про ту чи іншу країну.
Делегація Острозької академії, розповідаючи про напрацювання науковців університету, презентувала, зокрема, й україномовний переклад «Корану» директора Центру ісламознавчих досліджень університету, кандидата історичних наук Михайла Якубовича. Після презентації книга була передана до бібліотеки організаторів програми.
Важливою складовою проекту були наукові доповіді учасників щодо виявів культурних стереотипів у ЗМІ, специфіки різних релігійних традицій та можливостей діалогу, пошук спільних рис у представників різних країн, які б сприяли реалізації спільних освітніх проектів, мінімізації виявів агресії у стосунку одне до одного.
Учасники відвідали також чимало визначних місць у Стамбулі: Блакитну мечеть, мечеть Сулейманіє, головний палац Османської імперії – Топкапи, розкішні парки Стамбульського університету, споглядали місто з висоти пташиного польоту, плавали протокою Босфор, яка поділяє місто на два різних світи: старовинну легендарну частину та сучасну у стилі хай-тек. Ознайомлювалися зі специфікою навчання у медресе (середня та вища школа), вчилися непростого мистецтва арабської каліграфії.
В один із проектних днів досліджували особливості міграційної політики Туреччини, відвідували сирійські родини, офіс організації МІDAD, яка забезпечує можливості одержання освіти мігрантами. Міграційні питання викликали чимало дискусій у зв’язку з актуальністю тематики в Україні. Учасники намагалися проводити певні паралелі, шукали відповідь на запитання, які формати державної підтримки є найоптимальнішими для вимушених переселенців.
На думку учасниці проекту, випускниці бакалаврату спеціальності «Журналістика» Віталії Кушмирук, саме живе спілкування із справжніми мігрантами дозволяє максимально чітко уявляти, якої саме допомоги можуть потребувати такі особи, чи відчувають вони вплив соціальних, побутових стереотипів з боку представників гостьової нації на власне життя, чи легко швидко адаптуватися до нових умов життя.
Ще однією цікавинкою стало вивчення арабської каліграфії у медресе Сінан-паші. Студентка спеціальності «Журналістика» Ольга Кириленко зауважила, що каліграфічне письмо вимагає не лише скрупульозності, але й потягу до мистецтва, відчуття прекрасного. Малювання окремої літери потребує цілковитої зосередженості, уважності.
Проект завершився підготовкою матеріалів для короткого фільму про подолання стереотипів, який згодом буде доступний он-лайні.
