Часто батьки вважають: якщо дитина відвідує дитсадок, то підготовку до школи мають повністю забезпечити його працівники. В тім без допомоги батьків така підготовка не буде якісною.
Позитивна установка на спеціально організоване навчання залежить від попереднього емоційного досвіду дитини. Адекватне ставлення до своїх спроб і помилок, активність у навчанні дитина проявлятиме в тому випадку, якщо дорослий з перших днів зуміє стати для неї помічником, наставником, а не контролером і цензором. Критика і роздратованість дорослого заважають навчанню, діти починають боятися задавати запитання. У них може виробитися комплекс невдахи. Втім, створити позитивну установку на навчання можна, якщо дотримуватися певних порад. По-перше, потрібно пам’ятати, що навчання потребує систематичності: 10-15 хвилин кожного дня дадуть більший результат, ніж година-дві у вихідні дні. Необхідно враховувати принцип «від простого до складного», тобто не можна навчати дитину відразу всього, що знають і вміють батьки. Якщо дитина відповідає невпевнено, поверніться до простих ігор, змінюючи їх зміст, але залишаючи ту ж мету. Приміром, навчаючи розпізнавати і називати кольори, додавайте новий колір, коли вже один колір засвоєний, а попередній закріплюйте у грі «Чого не стало?». Не забувайте оцінювати успіхи, а при невдачах підтримуйте дитину словами: «Якщо ти зробиш ось так (показати, роз’яснити), то буде ще краще». Не створюйте у дитини враження, що заняття та ігри з нею є змістом вашого життя, тому грайтеся з дитиною, наприклад, під час приготування вечері на кухні («Що змінилось?», «Чого не стало?»), по дорозі в дитсадок, в автобусі («Слова-міста та ін.»). Діти емоційно чуйні, тому якщо не хочете грати в якусь гру або погано себе почуваєте, то краще відкласти заняття. З поганим настроєм, через силу не грайтеся з дитиною. Користі це не принесе. Ігрове спілкування має бути цікавим і для дитини, і для батьків. В цьому випадку створюється позитивна емоційна атмосфера для засвоєння знань та розвитку.
