Зупинка дихання, як і критична кровотеча, призводить до смерті людини за дуже короткий час. Згідно з алгоритмом надання домедичної допомоги CABCDE, про який в «РВ» писали раніше, у надзвичайних ситуаціях, відразу після зупинки наявних критичних кровотеч, обов'язково треба перевірити, чи дихає постраждалий.
— Насамперед словесно звертаємося до потерпілого, щоб перевірити, чи він при свідомості. Якщо він говорить, значить дихає, і жодних інших дій з відновлення прохідності дихальних шляхів проводити не потрібно, бо вони вільні. До речі, для визначення рівня свідомості є спеціальна шкала AVPU:
A — alert — притомний, може говорити
V — voice — реакція дією на голос присутня, але не відповідає на запитання
P — pain — реагує на біль, але говорити не може
U — unalert — непритомний
Те, що постраждалий непритомний, ще не означає, що він не дихає. Нерідко в паніці ми упускаємо цей момент. Перевірка дихання за допомогою «дідівських» методів — дзеркальця, пір'їнки — не є інформативною. Адже пір'їнка, якщо її піднести до носа потерпілого, може рухатися за рахунок тремтіння наших же рук. А дзеркальце запотіває і без подиху на нього, якщо це холодна пора року і ми дістаємо його із сумки.
— Щоб перевірити, чи дихає постраждалий, потрібно вдатися до методу «чую, бачу, відчуваю», — каже інструктор. — Для цього покладіть руку людині на живіт, а самі низько нахиліться над її носом. При цьому дивіться на руку. Якщо бачите, що вона злегка піднімається, значить, людина дихає. Нахил допоможе вам відчути тепле повітря у себе на щоці, а також почути вухом звуки вдиху-видиху.
Якщо ви бачите, що людина не дихає, можливо, їй потрібно відновити прохідність дихальних шляхів. Для цього відкрийте рот і погляньте, чи там немає сторонніх предметів. Це можуть бути вибиті зуби, кров, блювотні маси. Щоб очистити ротову порожнину, переверніть людину набік, притримуючи за шию однією рукою, а пальцями іншої потрібно вигребти з рота все зайве. Якщо це тверді предмети, то набік можна повернути тільки голову людини, а не все її тіло. Після очищення знову вдаємося до «чую, бачу, відчуваю». Не забуваємо всі дії виконувати в рукавичках!
Якщо наведені прийоми не спрацьовують, людина далі не дихає, може бути, що в неї запав язик. Це дуже часто трапляється при судомних нападах, коли самі судоми вже проходять, при втраті свідомості. Тоді вдаємося до прийому Сафара: закинути голову, відкрити рота, натиснути на кутики нижньої щелепи і вивести її наперед так, щоб вона зайшла за верхню. У такому положенні язик відхилиться. І ще раз перевірити, чи людина почала дихати. Якщо у вас під рукою є аптечка автомобіліста чи мандрівника, про яку раніше розповідала Тетяна Воронцова, то можна використати назофарингеальну або ротову трубку.
— Назофарингеальна представляє собою невелику силіконову трубку з розпластаним кінцем, — розповідає інструктор. — Є три розміри таких трубок. Коли ми формуємо власну аптечку, маємо покласти туди таку, яка відповідає нашому розміру. А для цього треба один кінець трубки прикласти до кінчика нашого носа, а інший направити до вуха. Якщо інший кінець трубки дістає до мочки вуха — значить, це ваш розмір. Якщо ви бачите, що вона закоротка, то така трубка вам не підійде. Тому коли ми рятуємо життя потерпілому, то потрібно обов'язково виміряти довжину трубки. Якщо підходить, вставляємо — задираємо потерпілому кінчик носа, щоб він став схожим на п'ятачок, та акуратно вводимо в одну ніздрю людині, яка не дихає, при цьому прокручуючи її, до самого кінця, попередньо змастивши трубку лубрікантом або слиною. Якщо трубка підійшла по розміру, інший її кінець натисне на корінь язика, тим самим звільнивши дихальні шляхи для проходження повітря.
Ротова трубка діє за тим самим принципом, тільки вводимо її в рот. Якщо один її кінець торкається середини підборіддя, а інший — кута нижньої щелепи, значить, це підходящий розмір. Ротову трубку вводять тільки непритомній людині, бо у притомної може спрацювати блювотний рефлекс. Вводимо її в положенні гачком вгору, і тільки коли ввели трубку на 2 / 3, перевертаємо так, щоб гачок опинився внизу, і продовжуємо вводити, аж поки інший розширений кінець трубки не торкнеться губ. Збоку це виглядає так, наче в рот людини вставлена пустушка.
Якщо людина почала дихати, ротову трубку можна вийняти. Назофарингеальну можна не виймати. Потерпілого повертаємо у стабільне положення. Якщо після всіх проведених маніпуляцій потерпілий так і не почав дихати, треба приступати до серцево-легеневої реанімації.
