Під час революції вони їздили на одному авто і раділи революції, а після інавгурації Ющенка їхні шляхи кардинально розійшлися. Між ними назавжди стала тінь прем’єрського крісла, яке посіла вона і яке хотів отримати він. Півроку вони зображували взаємну приязнь і толерантність, а далі почали війну без правил і обмежень. Вона звинувачувала його в корупційних діяннях, він називав її «голлівудською актрисою» і порівнював з Муссоліні. Вона була прем’єром, він — секретарем РНБО. Через власне протистояння вони обоє восени втратили посади. Всю виборчу кампанію вони не втрачали шансу запустити голку в спину одне одного. Вона заробляла образ страдниці, а йому відводилась роль бабая. І ось тепер вони знову можуть зійтися разом — тепер як головні представники законодавчої й виконавчої влади. Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. Це все, звісно, про них.
Щоб заспокоїти Порошенка, який також претендував на посаду прем’єра, навесні минулого року Ющенко зробив його секретарем РНБО з розширеними повноваженнями. Аналітики казали, що таким чином Ющенко створює центр противаги Тимошенко, а сама ЮВТ робила вигляд, що нічого не бачить: «Я не знаю такого органу в Україні, який би завадив працювати уряду. І персоналій таких не знаю». Петро Порошенко також запевняв, що в нього гарні стосунки з Юлією Тимошенко: «Ми жодного разу з нею не сварилися. Регулярно зустрічаємося, тиснемо одне одному руки, цілуємось». «Звичайно, не можна говорити про повний збіг моїх позицій і поглядів Юлії Тимошенко. Але це природно. До прийняття рішень кожний може висловлювати власну думку — починаючи з бюджетних питань і закінчуючи сільським господарством», — казав Порошенко. Але вже у травні Порошенко починає потихеньку критикувати Тимошенко за бензинову кризу: «Я переконаний, що дії уряду на бензиновому ринку йдуть не на користь». У відовідь Тимошенко натякнула на причетність самого Порошенка до черг на бензозаправках і зростання цін на них: «Як я читаю з певних інформаційних джерел, не без втручання другого крила влади в Україні такі коливання (з бензином) почалися». «Ви знаєте, склалася непогана традиція, коли секретарі РНБОУ завжди критикували уряд. Це є стара модель, яка спокійно використовується сьогодні», — додала Тимошенко. Далі були цукрова і м’ясна кризи. Тимошенко знову кивала на Порошенка і оточення Ющенка. Навіть в історії з Нікопольським заводом феросплавів, де протистояли Пінчук і Коломойський, Тимошенко побачила роль Порошенка: «Наприклад, йдуть такі серйозні речі, як Нікопольський феросплавний завод. До речі, знакова дуже річ. Я чула, що Президент сказав, що це є боротьба однієї шайки з іншою шайкою. То я хочу погодитись з Президентом — це боролася шайка Пінчука з шайкою Порошенка і російського бізнесмена, який йде в пакеті з Порошенком…» . У вересні після свого звільнення Тимошенко прийшла на канал «Інтер» і розповіла, що на базі Порошенка була створена кризова група, яка створювала кризи, і довела її уряд до відставки. Вона розповідала як Порошенко, Третьяков, Мартиненко і Безсмертний придумали її позбутися, і як Президент вимагав попросити вибачення в них за обвинувачення Зінченка і простягнути їм руку. «А як я можу їм простягнути руку, коли їхні руки зайняті, вони постійно щось там, перепрошую, тирять у державі? Як ці руки знайти?» — ледь не плакала тоді Тимошенко. Наступний елемент сповіді лідера БЮТ взагалі, здається, назавжди зіпсував образ Порошенка в уяві народу: «Я кинула все і під’їхала до Президента... Я кажу: «Вікторе Андрійовичу, я вас просто прошу! Я не знаю, як слова ті знайти, не руйнуйте надії людей! Не руйнуйте авторитет нашої революції, не руйнуйте надії людей на моральність, чесність і справедливість! Давайте зараз вийдемо до преси рука об руку разом, подивимось у ці камери і скажемо, що поки ми разом, стабільність у цій країні є гарантованою». Мені в якийсь момент просто здалося, що Президент дрогнув у своєму намірі. Але ви знаєте, рок є рок... В цю хвилину увірвався Петро Олексійович Порошенко без будь-якого запрошення, без будь-якого стуку. Він ввесь був, перепрошую, у соплях і сльозах, і він почав кричати, що тільки що з нього зняли депутатство, що це було підтримано фракцією Блоку Юлії Тимошенко, що це є зрадники, це є люди, які його буквально прибрали з Верховної Ради, і все це, чесно кажучи, виглядало комічно...» У відповідь Порошенко звинуватив Тимошенко в підготовці сценарію дискредитації влади. За його словами, метою заяв оточення Тимошенко був перехід владних повноважень до прем’єр-міністра, «аж до дострокового запровадження політичної реформи через сесійну залу». При цьому, за твердженням Порошенка, було задіяно тодішнього генпрокурора Піскуна. Далі почалися вибори, в яких критика «любих друзів-корупціонерів» або «команди в полосатих купальниках» була ключовою нотою передвиборчої риторики БЮТ. Говорячи про можливу коаліцію в майбутньому парламенті, Тимошенко казала, що не знає, «до кого кидатися в обійми, якщо з одного боку стоїть Порошенко, а з іншого — Ахметов». Або так: «Коли з одного боку коаліція з Януковичем, а з іншого — коаліція з Порошенком, то хочеться в космос злетіти». Всю виборчу кампанію Тимошенко передрікала, що Порошенко і його сподвижники створять коаліцію з Партією регіонів, а по ходу жаліла 5 канал, який «Пєтя Порошенко у баранячий ріг скрутив». Вже ведучи переговори про створення коаліції з «Нашою Україною», Тимошенко вимагала відсторонити Порошенка і компанію через сепаратні переговори з «регіонами» і посилалась на зізнання якоїсь людини з «Нашої України». Порошенко заперечив: «Теза Тимошенко — це брехня. З нею ніхто не зустрічався». Взагалі він намагався робити вигляд, що ігнорує атаки Тимошенко, і на чергове запитання, що ви думаєте про ЮВТ, відповідав: «Не дочекаєтеся! Блискучий харизматичний політик, красива жінка, талановита людина. Зрозумійте, у мене немає конфлікту з Тимошенко». Порошенко нав’язував тезу, що вся кампанія проти нього — лише елемент піару: «Декому обов’язково був потрібний фактор зовнішнього ворога. Мовляв, я геніальна, але мені заважають Росія, Порошенко, олігархи, Радбез, оточення, Президент, американці, бандити, дощ, сніг... А якби всього цього не було?». «Безумовно, потрібно віддати належне артистичному таланту Тимошенко. Це велика людина, і, якщо оцінювати її акторські якості, я думаю, що багатьом зіркам Голлівуду було б дуже далеко до неї. Говорю це без іронії, — казав Порошенко. «Тимошенко — не Робін Гуд. Щоб претендувати на роль Робін Гуда, потрібно мати відповідний майновий статус. Коли декларація про доходи складає 60 тис. гривень, а витрати обчислюються мільйонами, це називається корупцією. На жаль, подвійні стандарти характерні для Тимошенко. У неї є «свої» олігархи — «кучмісти», яким вона допомагає. І є «чужі» олігархи з «президентського оточення», на яких вона обрушує всю міць праведного гніву. Юлія Володимирівна — геніальна акторка, я віддаю належне її талантові», — охарактеризував він Тимошенко у «Время новостей». А лідер БЮТ продовжувала атакувати — наприклад, заявляючи, що «міліція перетворилася на рекет-групу Порошенка і команди». Так емоційно вона відреагувала на витурення з Київдерждміністрації «нашоукраїнця» Омельченка. А коли з’явилась інформація про справу проти Олександра Турчинова і Андрія Кожемякіна, вона звинуватила Порошенка у причетності до цього: «Порошенко, який перебуває в безпосередньому зв’язку з Шокіним і Мартиненком, який перебуває в безпосередньому зв’язку з Дріжчаним, порушили кримінальну справу проти Турчинова і Кожемякіна за незрозуміле прослуховування невідомо кого». В травні на чутки про начебто її зустріч з Порошенком у ресторані «Караван» лідер БЮТ емоційно відреагувала вустами своєї прес-служби: «Юлія Тимошенко не зустрічалася з Петром Порошенком, не обідала з ним у жодному ресторані й не вела жодних переговорів. Сам факт публікацій про її зустріч з Петром Порошенком Юлія Тимошенко розцінює як спробу дискредитації». Там же йдеться, що Тимошенко «не підтримувала, не підтримує і не буде підтримувати за жодних обставин обрання Порошенка головою Верховної Ради». І ось тобі маєш — «Наша Україна», яка вибила собі посаду спікера, висуває на цю посаду Порошенка. «Політика зводить дуже цікавих людей в одному ліжку», — резюмував Роман Зварич можливість появи тандему Порошенко-Тимошенко. Володимир Литвин похвалив «Нашу Україну», яка знайшла громовідвід для Ющенка в образі Тимошенко. А Тимошенко сказала, що не могла спати цілу ніч через новину про Порошенка. Ще б пак! Зважаючи на все сказане вище — їм обом є чого мучитись кошмарами. Віри в конструктив співпраці цієї пари стільки ж, скільки в перемогу збірної Гани на чемпіонаті світу з футболу. Юлія Володимирівна може, звісно, спробувати нейтралізувати Порошенка, підсадивши йому когось зі своїх соратників — Турчинова або Томенка, але від того суміш не стане менш гримучою. Взаємних образ у цих політиків вистачить на те, щоб з’ясовувати всі п’ять років засідань парламенту. Здається, коаліція має шанс вдруге вступити в одну й ту ж річку або двічі наступити на ті самі граблі. Шанс уникнути цього (нової конфронтації і взаємних обвинувачень), може, й є, але чи є бажання? Поки Юлія Тимошенко з сумом опускає очі при слові «Порошенко», її соратники й зараз продовжують підозрювати «нашоукраїнця» в корупції та звинувачувати його партію в підлозі голосування за кандидатуру Порошенка на посаду спікера. Але вже в п’ятницю в парламенті Тимошенко ініціювала процес всефракційного братання і навіть послала Порошенку повітряний поцілунок. «Ми повинні вибачитись один перед одним, і я починаю з себе», — сказала Тимошенко на зборах коаліції. Як довго триватиме замирення, стане зрозуміло дуже скоро — після голосування за прем’єра і спікера, яке планують провести в пакеті у вівторок.
