В Україні офіційно розпочалася передвиборча кампанія до місцевих органів влади. Ми ж вирішили в цей час повернутись на рік назад — коли відбувались вибори до Верховної Ради, щоб проаналізувати, як працюють рівненські нардепи, яких тоді обрали.
Виборці Рівненщини у 2019-му не обрали жодного з попередніх нардепів, проголосувавши не так за нових представників у Верховній Раді, як за бренд, який вони представляли — партію «Слуга народу». Нагадаємо, що від Рівненщини до парламенту пройшли п’ять депутатів-мажоритарників, тобто обраних не за списками партій, а в округах. Серед них — чотири висуванці «Слуги народу» та один самовисуванець. За списками партій пройшли ще четверо рівнян, а цього року до парламенту зміг потрапити і п’ятий — Сергій Євтушок, бо звільнилось місце в партійному списку і він вдруге став нардепом від фракції «Батьківщина». Попри те, що Рівненщину у парламенті представляють, фактично, десятеро обранців, проаналізуємо діяльність тих, хто потрапив до парламенту за мажоритаркою і має першочергово представляти інтереси області у Раді.
Багато скандалів і мало законотворчості
Найбільш обговорюваним рівненських народним депутатом став Роман Іванісов, обраний від центральних районів області та частини Рівного. Незадовго після того, як парламент почав працювати, з’явилася інформація, що обранець у 90-х відсидів за зґвалтування, а заодно журналісти з’ясували — він підробив документи про вищу освіту. З фракції «Слуга народу» Іванісова виключили, а ось мандат він не склав, хоча позбавити його депутатства обіцяв сам президент Зеленський. Нардеп на своє виправдання говорив, що все озвучене — неправда і що він надасть докази. Проте за кілька тижнів скандал вщух, Роман Іванісов навіть побував на молитовному сніданку Дональда Трампа й активізувався у соціальних мережах, нагадуючи виборцям, що він працює.
А ось щодо законотворчої діяльності, то у нардепа за рік невеликий доробок проєктів — він став співавтором лише шести ініціатив, за дві з яких Рада проголосувала. Один законопроєкт стосується працівників патронатної служби парламенту (помічникам-консультантам нардепів та працівникам секретаріатів дозволили суміщати їхню роботу у парламенті з іншою), інший — висловлення недовіри вже ексгенпрокурору Руслану Рябошапці.
Серед найбільш помітних законопроєктів, які Роман Іванісов подав у співавторстві з іншими нардепами, — проєкт Закону про статус малонаселених територій. Проєкт наразі на розгляді депутатів, і він пропонує визначити малонаселеними ті села, де на один квадратний кілометр проживає не більше 15 осіб (окрім гірської території), та затвердити державні гарантії щодо допомоги таким селам у розбудові інфраструктури, туризму і т.п.
Бурштин і Кива
Обраний від Сарненського, Березнівського та Костопільського районів «слуга» Сергій Литвиненко також встиг побувати у центрі скандалів. У червні він приїхав до Березного разом з нардепом від ОПЗЖ Іллею Кивою, що спровокувало сутички у містечку. Окрім того, колишнього директора Зірненського спиртзаводу пов’язують зі створеною влітку фірмою «Терра Амбер», яка за кілька днів після реєстрації зуміла виграти торги Держгеонадр на викуп права видобувати бурштин на 9 га поблизу Олексіївки Сарненського району.
У законотворчості пан Литвиненко більш активний, аніж його колега Іванісов, — 21 зареєстрований законопроєкт. Втім, проголосованих із них лише два — згадана вже постанова про недовіру Рябошапці та важливий для України закон про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Проєкт останнього закону Сергій Литвиненко готував у співавторстві з 13 колегами, зокрема, і рівнянином Олександром Салійчуком, який пройшов до парламенту за списком «Слуги народу».
Оскільки пан Литвиненко входить до підкомітету з питань аграрної політики, більшість законопроєктів, де стоїть його підпис, стосуються саме цієї сфери. Проте нардеп самостійно зареєстрував проєкт, який пропонує дещо змінити законодавство щодо мисливства. Наприклад, збільшити штрафи за порушення, надати більше повноважень єгерям, внести до законів поняття «колективного, індивідуального та облавного полювання». А заодно пан Литвиненко, який і сам є мисливцем, пропонує у законі «Про мисливське господарство та полювання» змінити статтю про мисливських тварин як природний ресурс, додавши до тези, що мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення, такі слова: «є державним мисливським фондом і можуть використовуватися у встановленому законодавством порядку». Тобто бути впольованими.
Своя ОТГ та платні дороги для вантажівок
Олександра Аліксійчука обрали нардепом південні райони області. Як з’ясували журналісти, саме з його ініціативи у Здолбунівському районі буде не дві, а три громади. Проти Здовбицької виступають навіть місцеві — хочуть до Здолбунова, проте Олександр Аліксійчук активно відстоював її утворення. Як виявили журналісти, неспроста — на території майбутньої ОТГ у нього є власні бізнес-інтереси.
За рік у парламенті пан Аліксійчук став автором та співавтором 49 законопроєктів, за чотири з яких — постанови — уже проголосували. Рівненський нардеп був одним з ініціаторів звільнення прем’єр-міністра Олексія Гончарука та частини його міністрів, слухання у парламенті про інвестиції у житлову нерухомість та подавав проєкт постанови про проведення місцевих виборів 25 жовтня.
Олександр Аліксійчук — один з тих нардепів, які поставили свій підпис під проєктами постанови щодо звільнення міністра охорони здоров’я Максима Степанова та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, а також постанови щодо посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування (щоправда, адміністративної). Пан Аліксійчук — один зі співавторів законопроєкту про основні засади молодіжної політики, який пропонує, зокрема, дотацію роботодавцям на працевлаштування молоді до 29 років. Йдеться про 50% заробітної плати, які покриватиме Фонд страхування на випадок безробіття. А ще нардеп — один з ініціаторів запровадження плати за проїзд українськими автодорогами для вантажівок, які мають максимально дозволену загальну масу 12 тонн і більше.
Логотип та 1200 доларів для IT-івця
Обраного від Рівного «слугу» Олександра Ковальчука, на відміну від попередника Олега Осуховського, часто можна побачити у місті — він живе у центрі Рівного. Ще до парламентських виборів пан Ковальчук позиціонував себе як активний рівнянин — і цю активність цього року навіть задекларував, викликавши хвилю обурення. У поданій декларації нардеп вказав, що є власником промислового зразка «Логотип міста Рівне».
У законотворчій діяльності Олександр Ковальчук має більше успіхів, аніж його колеги-мажоритарники з Рівненщини. Майже кожен другий проєкт, де автором чи співавтором був пан Ковальчук, парламент підтримав. Загалом йдеться про десять проголосованих законопроєктів, які стосуються внесення змін до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів, зокрема, щодо спрощення роботи ФОПів та підтримки платників податків на період карантину.
Останні два проєкти, які подав нардеп у співавторстві, стосуються стимулювання розвитку IT в Україні. Зокрема, проєкти пропонують задекларувати на законодавчому рівні розмір мінімальної середньомісячної зарплати в IT-сфері — еквівалент 1200 доларів. Серед ініціатив пана Ковальчук — і створення Бюро економічної безпеки та Національного агентства з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації.
Півтори сотні квартир і більші штрафи для насильників
Віктор М’ялик — виграв вибори на півночі області як самовисуванець, а нині входить до депутатської групи партії Ігоря Палиці «За майбутнє». Найбільше обговорення викликала цього року декларація нардепа, в якій він, як забудовник, задекларував понад півтори сотні квартир під Києвом та ще більше приміщень нерухомості.
За рік у парламенті Віктор М’ялик підготував сам та у співавторстві 19 проєктів законів та постанов, одна з яких стала чинною — про звільнення Олексія Гончарука. На початку вересня пан М’ялик з колегами подав проєкт закону про дистанційну форму навчання. Проєкт пропонує затвердити, що у разі обставин, які унеможливлюють навчання у школах, педагогічна рада закладу може самостійно ухвалити рішення про перехід на дистанційну форму навчання, яке може тривати не більше одного навчального року поспіль. Також нардеп з колегами пропонує посилити у сто разів адмінвідповідальність за домашнє насильство — з 170-340 грн до 17000-34000 грн.
Разом зі «слугою» Олександром Дубінським Віктор М’ялик також розробив проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування майна та доходів фізичних осіб. Законопроєкт пропонує, зокрема, оподатковувати дохід платників податків, незалежно від того, чи зареєстровані вони як ФОП, від продажу другого та всіх наступних об’єктів нерухомості за рік.
Олеся АНТОНЕНКО.
