З ініціативи Міжнародної конфедерації профспілок 7 жовтня відзначається Всесвітній день дій за гідну працю. У цей день профспілки в черговий раз нагадують урядам і роботодавцям своїх країн, що тільки за умови, коли люди будуть мати гідну роботу, можна забезпечити економічне зростання та побудувати нову економіку, в якій людина перебуватиме на першому місті. На цю тему — інтерв'ю з Миколою Шершуном, головою Федерації профспілок Рівненщини.
— Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу закликала всі профспілкові акції проводити в цей день під гаслом "Ні — жадібності корпорацій". Для нас в Україні це гасло є актуальним?
— Безумовно, бо ми так само у заручниках в олігархічних кланів в умовах глобалізації економіки, як і люди в інших країнах. Тільки у нас ці прояви набули особливо потворних форм з ознаками кричущої соціальної несправедливості, коли працююча людина почувається жебраком, а принципи гідної праці зневажені можновладцями. Підтвердженням цих моїх слів є занепад економіки, виробництва, знецінення праці, падіння рівня життя.
Судіть самі: невиплати заробітної плати і борги з неї вже сягнули 1963,8 млн. грн., скорочення тільки у січні-липні цього року рівня реальної заробітної плати досягло 23,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року, промислове виробництво впало на 19%, будівництво — на 24,6%. І це все на фоні підняття в рази цін та тарифів на ЖКГ, звуження майже до мінімуму фінансування заходів соціального захисту працюючих та їхніх сімей.
— А Федерація профспілок України та її членські організації реагують на це активно?
— Профспілки країни використовують адекватні засоби впливу. Але нас не завжди чують або роблять вигляд, що не чують. А деякі "розумники" ще й звинувачують у нагнітанні й так напруженої ситуації. Ось і на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яке відбулося днями у ФПУ в Києві, урядова сторона знову наполягла на відтермінуванні розгляду перспектив соціально-економічного розвитку країни та заходів з мінімізації впливу наслідків підвищення цін і тарифів, з розробки спільних рішень з тактики проведення реформ. Але відтягування рішень, вкрай важливих для країни, — небезпечне. Така позиція є деструктивною і суперечить принципам співпраці. Профспілчани та роботодавці наголосили у своїх висновках — соціальний діалог, який обрали три сторони, тим і потрібний, що передбачає вироблення тактики консолідованих дій. Адже мета одна — досягнення в країні достатнього рівня життя і гідної зарплати для кожного працюючого.
— При цьому, певне, були враховані і пропозиції представників з областей?
— Так, на мій погляд, вони значно підсилили рішення, прийняті Радою. Адже, наприклад, пропозиції від рівненських профспілчан, які я за дорученням президії ФПО передав для внесення у програму з перспектив розвитку країни і регіонів, — чіткі й конкретні. Вони стосуються запровадження європейського підходу до оплати праці, коли її частка у собівартості продукції має бути на рівні 30%, а не 7-8%, як це є сьогодні в Україні. Цим самим ми зменшимо розрив між бідними і багатими і знизимо соціальну напругу, яка є в суспільстві. Стосуються наші пропозиції й розвитку малого та середнього бізнесу, розробки програми боротьби з тінізацією економіки, контролю за впровадженням Регіональних програм щодо створення робочих місць, ініціювання внесення змін до законодавства щодо врегулювання видобутку природних копалин, зокрема, бурштину-сирцю на родовищах, що не мають промислового значення, перегляду або встановлення нових тарифів та житлово-комунальні, транспортні послуги, державного контролю за реалізаційною ціною газу українського видобутку, відновлення програм з використання альтернативних енергоджерел тощо.
— А які дії ФПО області за гідну працю ви вважаєте результативними?
— Тішуся тим, що в регіоні створено нормальні засади для ведення результативного соціального діалогу. Так, спільними зусиллями вдалось досягнути прогресу у поверненні боргів із зарплати працівникам ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод". Днями в присутності заступника генерального директора Укроборонпрому — відомства, якому підпорядковано підприємство, на зустрічі з колективом підписано документ, який зобов'язує адміністрацію заводу та фахівців з Києва розробити план конкретних дій з виведення заводу з кризи. Очевидно, що це тільки початок розв'язання цієї проблеми.
Ще один приклад поєднання зусиль — організація літнього оздоровлення дітей. Як не важко було без участі ФСС з ТВП акумулювати кошти з метою більшого охоплення оздоровчою кампанією школярів, а все ж і профспілкам, і господарникам це вдалося. Кількість коштів, залучених на організацію відпочинку і оздоровлення дітей за організаційною і фінансовою участю членських організацій, становить 4 млн. 523 тис. 750 грн. Всіма видами оздоровлення в області було охоплено 10 428 дітей, а понад 3 тисячі з них відпочили у позаміських стаціонарних таборах за путівками, проплаченими профкомами. З бюджету профспілок на оздоровлення дітей цього літа було виділено 2 млн. 775 тис. грн., що вдвічі більше ніж минулоріч. Відмінно спрацювали колективи профспілкового санаторію "Горинь", "Корчагінець", "Електронік". Заслуговує на відзначення організаційна робота з оздоровлення дітей нашими галузевими регіональними профоб'єднаннями, зокрема, обласною організацією профспілки працівників лісового господарства, очолюваною Олександром Сідлецьким. За літній період оздоровлено понад тисячу дітей працівників лісівничої галузі. Діти відпочили і на морі, і в ДСОК області. При цьому завдяки пайовій участі в оплаті путівок адміністрацій лісогосподарських підприємств області і профспілкових комітетів частка доплати батьків була зовсім невеликою. Загальний же результат оздоровчої кампанії був би ще кращим, якби облрада та ОДА вчасно відреагували на наше звернення з проханням включити до бюджетів всіх міських, селищних, сільських рад окрему статтю про виділення коштів на літнє дитяче оздоровлення.
— День дій за гідну працю пройде і у профспілчан сусідньої Польщі. Останнім часом між профспілчанами Рівненщини і польської "Солідарності" налагодились тісні ділові контакти — обмін делегаціями, досвідом роботи та її методами. Чи все, що побачили і почули в Польщі, прийнятне для нас?
— У наших колег з польської "Солідарності" є чого повчитися. Бо це сильне, жорстко структуроване профоб'єднання, яке реально впливає на внутрішню економічну політику держави, є серйозним опонентом уряду, здатним методами страйкової боротьби змінювати його рішення, відстоюючи принципи гідної праці для своїх профспілчан. В активі організації — безпосередня робота з людьми, з малим і середнім бізнесом. Вона займається профнавчанням, професійною перепідготовкою, охороною праці, оздоровленням і організацією відпочинку своїх членів та членів їхніх сімей, проведенням занять спортом і спортивних змагань. Разом з тим "Солідарність" бере участь у політичному житті країни, підтримує своїх активістів на виборах всіх рівнів. У цьому профспілки наших країн схожі. Ось тільки нам в Україні від слів про модернізацію профспілок треба переходити до реальних справ, які б забезпечили успішне втілення її в життя. І на цьому етапі нам самим потрібна єдність і узгодженість у діях за досягнення гідної праці, а відтак европейського рівня життя. Велику надію покладаю на з'їзд профспілок України, який відбудеться у 2016 році. Сподіваюсь, що його рішення прискорять процес модернізації профруху в Україні та додадуть потужного імпульсу поширенню ідей гідної праці у громадянському суспільстві країни.
