Дитячий хор Рівненської музичної школи №1 «Пролісок» брав участь у міжнародному фестивалі «Весняні дзвіночки». За це обласний відділ сім’ї та молоді надав їм 10 путівок в «Артек» для участі у фестивалі «Артеківські зорі». Керівник хору Оксана Цибульська разом з батьками вирішили, що поїдуть усі 35 дітей. Щоб купити додаткові путівки, батьки заплатили по дві тисячі гривень.
— Батьківські збори були в останню п’ятницю перед від’їздом, — розповідає мама Валерії Тетяна Ващук. — Проте нас ніхто не попередив, що дітей розподілили на ввесь потяг і вони їхатимуть разом із дорослими пасажирами. Це діти 8-10 років. Причому серед них є такі, що взагалі досі ніколи поїздом не їздили. Ще добре, що перед тим з ними зголосилося поїхати семеро батьків. Інакше було б тільки двоє супроводжуючих, які би просто фізично не змогли встежити за всіма. Квитки бронював заступник начальника відділу сім’ї та молоді Віталій Ліпський. Він же на залізничному вокзалі перед від’їздом зібрав з нас по 20 грн. нібито для покращення умов переїзду назад. Тільки після цього він віддав нам квитки. Для чого насправді були зібрані ці кошти — не знаю. Начальник відділу сім’ї та молоді Михайло Волинець, навпаки, звинувачує батьків у неорганізованості: — З Міністерства освіти ми отримали певну кількість путівок на творчі колективи. Хто конкретно повинен поїхати, вказано не було. Щоб вчинити справедливо, ми дали по десять путівок трьом колективам: команді «Юних інспекторів руху», яка їхала на всеукраїнські змагання, хору «Аве Марія» міського Палацу дітей та молоді та хору «Пролісок». Керівник хору «Пролісок», очевидно, разом з батьками вирішили, що поїдуть всі учасники. Проте наш відділ несе відповідальність лише за тих десятьох, яким надаються путівки. Ці діти їхали, як і належить, в одному вагоні з двома супроводжуючими. Заступник начальника відділу сім’ї та молоді Віталій Ліпський говорить, що через бронювання квитків поплатився власними 400 грн.: — Коли організовується подібна поїздка, квитки купують за 40-45 днів до виїзду. Керівник хору «Аве Марія» із проханням посприяти купівлі квитків звернулася ще в червні. Тож 6-7 серпня квитки я викупив. Саме тоді, тобто за 20 днів до поїздки, до мене завітала керівник хору «Пролісок» з проханням придбати квитки для їхньої групи. Я сказав, що вже це робити запізно. Але жінка розплакалася у моєму кабінеті і сказала, що вона — творча людина, тож повинна займатися з дітьми співом, а не купівлею квитків. Мені стало її шкода і я погодився допомогти. Але зміг забронювати ті місця, які на той час були вільними. Те, що діти їхатимуть в трьох вагонах, я дізнався тільки 20 серпня, коли викупив квитки. Крім того, якщо в Крим діти мали їхати в старих вагонах, то назад їм забронювали місця в нових з кращими умовами переїзду, на що ми не розраховували. Відповідно, ці квитки коштували дорожче. Тож зібраних батьками грошей не вистачало. Тому я й змушений був «дозбирувати» їх. І все ж не всі батьки на це погодилися. Тому мені довелося ще й своїх 400 грн. докладати, плюс на мене сипалися матюки й прокльони з боку батьків.
