Коронавірус змінив звичний спосіб життя, і навіть літній відпочинок цього року не буде таким, як раніше. Про закордонні поїздки ще рано говорити — хоч там і готуються до прийому відпочивальників. Але для любителів закордонних подорожей є альтернатива — в Україні повно цікавих місць, які дуже схожі на відомі місця за кордоном. Виявляється, на нашій території «вмістилося» безліч заморських країн — починаючи від «дикої» Південної Африки і закінчуючи далекою Країною Висхідного Сонця — Японією.
Одеська «Італія»
Маленьке місто Вилкове розташоване за 300 км від Одеси. І назва непримітна, і на карті майже непомітне, і населення всього кілька тисяч. Але є тут одне «але»: Вилкове — це місто… на воді! Так-так, виявляється в нашій країні теж є своя Венеція. Замість звичних вулиць і тротуарів — канали шириною кілька метрів, якими місцеві плавають на українських «гондолах». І повітря у Вилковому чисте і свіже, на відміну від характерного для Венеції запаху цвілі.
Вілково
Венеція
Херсонська «Африка»
Якщо ви мріяли вирушити в африканське сафарі, не потрібно летіти на інший материк у пошуках екзотичної фауни! Поблизу міста Каховка, що знаходиться за 100 км від Херсона, розкинулася територія заповідника Асканія Нова. Це унікальний куточок незайманої природи, де у вільних умовах проживають дивовижні для наших країв птахи і тварини. Кого тут тільки не побачиш: верблюди, зебри, фламінго, антилопи, лами, степові орли, коні, журавлі, бізони, буйволи, сайгаки…
Асканія Нова
Танзанія
Ужгородська «Японія»
Не обов’язково знати японську мову або захоплюватися культурою аніме, щоб перейнятися любов’ю до Японії. Подорожуючи в перші травневі дні по Україні, ніяк не можна обійти увагою вітчизняний східний оазис — цвітіння сакури в Ужгороді. Саме в цей період, як правило, фантастичний пейзаж постає у всій своїй рожевій красі: як в одній зі сцен японського фільму, коли головна героїня гордо ступає по алеї, а ніжні пелюстки сакури обсипають її рожевим дощем. Видовище для досвідчених естетів! А якщо ви відвідаєте вулиці Довженка і Ракоці, побачите ще більш захопливу картину — тут разом із сакурами розпускаються білі й фіолетові магнолії.
Ужгород
Японія
Закарпатські «Альпи»
Величні зелені гори, які надягли на себе білу шапку — подібне видовище ви, безсумнівно, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи і завершуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, оточені легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями — тут справді мальовничі краєвиди ідеально доповнює неповторний колорит. Але як же побувати в Карпатах і не побачити Синевірське озеро? Це все одно що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою — про графську дочку на ім’я Синь. Гуляючи якось карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха — Віра. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди покохали одне одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо — сосни, ялиці, буки…
Синевир
Зелене озеро
Карпатська «Голландія»
Щорічно в Нідерланди з’їжджаються мільйони туристів, щоб помилуватися знаменитим голландським парком нарцисів. А чи знаєте ви, що в мальовничому Закарпатті є ще більш ефектне видовище? У районі містечка Хуст, куди зручніше дістатися через Львів, подолавши 300 км. На початку травня тут буквально за одну ніч відбувається справжнє диво — величезний зелений простір ховається під сліпучо білим квітом нарцисів. Місцеві пояснюють це прекрасне явище не менш романтичною легендою. А оповідає вона про кохання князівської дочки Русі й простого гончара Іванка. За легендою, одного разу на знак своїх ніжних почуттів хлопець подарував коханій вазу з намальованим нарцисом. Дізнавшись про це, князь дуже розсердився і скинув подарунок з високої гори вниз. Розлетілася ваза сотнею дрібних шматочків, а коли зійшло сонце, всі побачили — галявина «розквітла» білим килимом з нарцисів. Так і живе красива легенда на устах у місцевих, а мальовнича долина навесні стає її наочним підтвердженням.
Хуст
Кьокенхоф
Чернівецька «Прага»
Ох, ці прекрасні різноколірні вулички Праги! Вся принадність старовинної Європи втілилася в них. Але ж ми в Чернівцях! Місто зачаровує із самого приїзду — виникає відчуття, що за ніч ви перемістилися на кілька століть тому. Насамперед варто прогулятися вулицею Ольги Кобилянської. Це справжня гордість міста, яку раніше населяли знатні вельможі. Згідно з легендою, вулицю навіть підмітали букетами троянд. Наступне, що необхідно побачити в Чернівцях, — це Національний університет. Один з найстаріших в Україні, між іншим. Зовні він нагадує відомі європейські університети: Кембридж, Сорбонну та ін. Побувавши в Чернівцях, не можна обійти увагою величні ратуші й собори з фресками. До слова, завдяки історичному впливу Австро-Угорщини їх тут безліч! Також не забудьте відвідати величезну центральну площу турецького колодязя і подивитися на оригінальний будинок-корабель.
Чернівці
Прага
Хмельницька «Ірландія»
Побувавши в Хмельницькій області, ви немов перемахнули через океан! Коли доберетеся до маленького села Бакота, перед вами постануть прекрасні зелені пагорби Ірландії з її скелястим рельєфом. А з висоти відкривається чарівний пейзаж — на блискучу водну гладь. Але крім мальовничого краєвиду на Дністер, це містечко має ще одну особливість — його немає на карті. Виною цьому непокірна річка — притока знищила більшу частину території Бакоти та її архітектурні пам’ятки. Тепер цю назву умовно має берег уздовж Дністра, де збереглися руїни колись величного монастиря. Знайти це містечко можна за 50 км на схід від Кам’янця-Подільського. Здається, якщо і жив Бог на землі, то в цих білих келіях, а якщо пив воду — то з цілющих джерел Бакоти.
Бакота
Коннемара
Черкаська «Норвегія»
Із Хмельницької області вирушаємо в Черкаську. Всього за 100 км від столиці, в районі села Буки, є воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали «маленькою Норвегією». А все завдяки Буцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж дуже нагадує норвезький фіорд! Найпрекраснішим Буцький каньйон буває саме в травні — природа вкривається яскраво-зеленим різнотрав’ям і «прикрашається» дикими тюльпанами. Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи, побачите руїни старовинного млина, побудованого ще в XIX столітті. Тут багато рівнинних майданчиків для пікніків, тому якщо у вас є намет — сміливо беріть його із собою.
Буцький каньйон
Норвегія
Українська «Ніагара»
Знаєте, що спільного у Тернопільської області зі штатом Нью-Йорк? Це наявність величного водоспаду. Однак наш Джуринський водоспад до сьогодні залишається в тіні свого більш «розкрученого» сусіда — Ніагарського водоспаду. Але побувавши в маленькому селі Нирків, ви зрозумієте, що незаслужено. Дістатися туди досить складно: громадський транспорт практично не заїжджає в таку глибинку, а ось на автомобілі можна — від Тернополя Нирків відділяють близько 100 км. Але такий шлях подолати точно варто заради чудових краєвидів! Це один з найбільших українських водоспадів: 16 метрів бурхливої гірської води з шумом прокладають собі дорогу. Через потік вимощено невеликий місток, а зовсім поряд розташувалися руїни Чорногородського замку, тому ефектні фотографії — гарантовано. І якщо ви все?таки вирішите вибратися в цю частину України, захопіть намети і купальники — звідси точно не захочеться їхати як мінімум кілька днів.
Джурин
Ніагарський водоспад
Тернопільська «Німеччина»
Але не поспішайте залишати Тернопільську область після екскурсії Джуринського водоспаду. Цей південний куточок має ще одне мальовниче місце — місто Заліщики. З усіх сторін круглий шматочок землі оточений річкою Дністер, а на сушу веде лише невеликий міст. Цей півострів знаходиться просто в «серці» України — за 120 км від Тернополя! Але панорамний краєвид — це ще не все, чим можуть похвалитися Заліщики. У самому місті також є на що подивитися. Тривалий час це місце перебувало під протекторатом Польщі, якій воно і завдячує своєю прекрасною архітектурою — старовинний костел Щепанова, величний маєток князя Понятовського, церква Св. Трійці. Чим Заліщики заслужили місце в топі українських «країн»? Річ у тім, що це маленьке місто разюче нагадує один з куточків Німеччини під хитромудрою назвою Сааршляйфе: тут річка Саар огинає зелений пагорб села Оршольц — так само, як в Заліщиках.
Заліщики
Сааршляйфе
