Як Шкода з Матюком заробіток шукали

1278 0

Ми у соцмережах:

Як Шкода з Матюком заробіток шукали

Двоє рівненських пенсіонерів Анатолій Шкода та Андрій Матюк і ще троє їхніх товаришів кілька років тому вирішили найнятися сторожами на будівництво, щоб підзаробити. Історія цих заробітків закінчилася лише навесні цього року постановою суду — не на користь Шкоди, Матюка та їхніх товаришів-пенсіонерів. Ціна питання — 11 тисяч гривень на усіх.

— Ми найнялися сторожувати на будівлі офісного центру на вул. Грушевського поблизу школи №12 у Рівному, — розповідає Анатолій Шкода, — будувала компанія «ВСП-буд». Директор цієї компанії Сергій Вакуліч питання поставив так, що якщо хтось хоче офіційної роботи, тобто із записом в трудову книжку чи за договором, то хай шукає її деінде, але не тут. Ми погодилися на його умови і в листопаді 2007 року взялися до роботи. До жовтня 2009-го проблем не було. А потім почалася криза, і будівництво зупинилося. Однак сторожити однаково було треба, щоб не розікрали й того. З грудня 2009 року ми почали працювати подобово за оплату не по 500 гривень на місяць, як було раніше, а по 650, бо працювали більше. Але почалися перебої з розрахунком, нам почали затримувати платню. Іноді п. Вакуліч приїздив і обіцяв, що розрахується, а потім ми дізналися, що об’єкт проданий іншій компанії й завершувати його буде теж інша компанія. На той час заборгованості «набігло» за кілька місяців. Коли власник забирав з будмайданчика своє майно, ми тихенько прихопили журнал з охорони праці, в якому є підписи усіх працівників про інструктаж з техніки безпеки, пронумерований, прошнурований і з печаткою нашого роботодавця, тобто є доказом того, що ми насправді там працювали. Зрозумівши, що надій на отримання грошей практично немає, чоловіки пішли в Державну інспекцію праці в Рівненській області і поскаржилися на Сергія Вакуліча, із «контактів» якого мали тільки номер мобільного телефону. Інспекція Вакуліча розшукала і отримала від нього відповідь: такі-то й такі у нього не працювали. Тож якщо вони з цим не згодні, нехай звертаються в суд. Пенсіонери звернулися в прокуратуру, і через якийсь час, у вересні 2010 року, прокурор таки порушив кримінальну справу за грубе порушення законодавства про працю. — На очній ставці ми усі упізнали Сергія Вакуліча як нашого роботодавця, але він сказав, що нас уперше бачить, що ми в нього не працювали і він нам нічого не платив, - продовжив п. Шкода. — Напевне, якби не той журнал з охорони праці, ми й не довели б нічого. Пізніше Вакуліч найняв адвоката, нам же в прокуратурі допомогли правильно скласти позовні заяви. Загальний борг на усіх п’ятьох становив 11 тисяч гривень, комусь 500 гривень, комусь 2 тисячі. Після передачі справи в суд ми очікували повісток чи хоча б якоїсь звістки про розгляд нашої справи. Але минали місяці, а нам — ніхто нічого. У травні цього року ми знову звернулися до прокуратури і лише там дізналися, що нашу справу розглянули без нас і без нашого відома ще у березні. У лист із суду від 13 травня вкладена копія постанови суду. У ній йдеться про те, захисник Вакуліча заявив клопотання про закриття провадження в справі, оскільки злочин є невеликої тяжкості, до того ж Вакуліч, який під час слідства доводив, що він нас не знає, виявляється, визнав свою вину! І на день проведення попереднього розгляду справи, йдеться у постанові, вже минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею, тобто закінчився ще в грудні 2010 року, коли справа перебувала або в прокуратурі, або в суді. Прокурор це клопотання підтримав. Ми ж залишилися з носом: оскаржити це рішення вже не можемо, бо про день суду нам ніхто не повідомляв, а лист із постановою суду прийшов аж через два місяці, та й то після клопотання. Не було, виходить, ніякого злочину, і не винен нам Вакуліч нічого, самі в дурні пошилися...


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також