Розпочати боротьбу з воронами, які заполонили парк ім.Шевченка, пропонують міські депутати. Першим на сесії міськради про цю проблему заговорив депутат Любомир Гладун — він запропонував створити депутатську комісію, яка б вивчила цю проблему і запропонувала шляхи її вирішення. Міський голова Володимир Хомко спочатку відреагував на це так: «Ми ворон не утримуємо. А у парку ще й комахи водяться...». Втім, пізніше визнав, що зграї ворон — таки актуальна проблема для міста.
Коментарі Любомир Гладун, депутат міськради: — Місце, де гніздяться ворони, у парку ім. Шевченка якраз там, де гуляють діти, де дитячі майданчики з боку вулиці Чорновола. Питання виведення з парку ворон порушували давно. Я не кажу, що ворон треба знищити. Просто їх необхідно перемістити в інше місце. Тому будемо звертатися до науковців, щоб вони знайшли метод, як ворон можна відлякати, щоб вони знайшли собі інше місце. Адже в жодному обласному центрі в парку я не бачив такого скупчення ворон. Тим паче вони вже облюбували собі й місце з боку Княгині Ольги, ближче до головного корпусу НУВГП. І по всьому місту. А це незручності для мешканців. З такою ініціативою я виступав давно, ще коли був заступником міського голови. Щодо методів боротьби. Можливо помиляюсь, але, здається, до святкування 725-річчя Рівного ворон розганяли пожежні машини — струменями води змивали гнізда. Але потім ворони повернулись. Тому, мабуть, треба спробувати інші методи. В НУВГП є кафедри і викладачі, які читають дисципліни, пов’язані з птахами, то вони повинні знати, як від них захищатися, як їх перемістити. Не думаю, що таких методик немає. Скільки вони коштують, хто може це організувати — це вже окреме питання. Іван Гема, начальник міського управління житлово-комунального господарства: — Слов’яни дуже люблять чотири дерева: дуб, вербу, березу, тополю. І садять їх скрізь. Всі ці дерева — дуже високі і через це на них селяться птахи. Звідси й проблема з воронами. За кордоном садять низькорослі та вічнозелені дерева. Ворони на них не селяться. Тому й проблем таких там не виникає. Андрій Мощанецький, директор міського об’єднання парків культури і відпочинку: — Ворони — це проблема не лише парку, а й всього Рівного. Як їх вивести? Якщо почати збивати кубла, екологи й природоохоронні організації почнуть піднімати галас, що не маємо права це робити. Колись ворон брандспойтами змивали з дерев. Але робити це на очах дітей, а вони основні відвідувачі парку, жорстоко й неправильно. Тим паче, що зараз період висиджування пташенят. В Європі для відлякування ворон використовують звук голосу орла, сокола, яких ворони бояться. Втім, цей звук має бути гучний і вмикатися, як мінімум, 2-3 рази на годину, що буде створювати незручності для мешканців будинків біля парку. Ворона дуже запам’ятовує звук. І якщо, приміром, кілька разів вистрелити з рушниці і при цьому хоч одна з ворон впаде закричавши, то це б дало результат. Але знову ж таки при дітях цього робити не будеш. Тобто реального способу вирішення проблеми я поки що не бачу. Можливо, у міст-сусідів він є. Адже в Україні вже намагалися видворити ворон за межі міст. Будемо цікавитися цим. Бо ворони живуть по 300 років, і їхня популяція щороку збільшується.
До речі Тим часом, в Одесі уже знайшли вихід. Установку, яка відлякує ворон (такі нерідко використовують в аеропортах), Одесі подарувала московська мерія. Вона видавала звук голосу сапсана (хижого птаха родини соколиних). Цей аудіозапис протягом двох-чотирьох місяців крутили по всьому місту і через три-чотири місяці ворони начебто зникли. Самі одесити кажуть, що ворон таки стало менше, але натомість моторошні звуки, які чимось нагадували каркання, свист і вискотіння одночасно, наводили жах і на мешканців, і на гостей міста. Незважаючи на це, досвід Одеси недавно були готові перейняти і в Чернівцях, де теж потерпають від навали ворон.
