Замість брати кредит у банку або позичати в знайомих, можна спробувати отримати грантові кошти від держави. Якщо є хороша ідея і бізнес-план, то можуть дати від 50 до 250 тисяч гривень. Головне — працевлаштувати до себе безробітного, а сам грант використати за три роки.
Іван Ткачук, директор обласного центру зайнятості:
— Мікрогранти стимулюють малий і середній бізнес розвиватися. Чим це вигідно? Чого гріха таїти, у нас частина людей в бізнесі працює неофіційно. А ці кошти дають можливість офіційно працевлаштувати людину, платити податки і розширювати виробництво. На Рівненщині мікрогранти отримають 134 підприємці, з них 37 уже виплатили грантові кошти на загальну суму 8 мільйонів гривень. Тим, хто до нас звертається, надаємо консультації, як правильно написати бізнес-план, щоб він був актуальний.
Сергій Васильчук, заступник директора обласного центру зайнятості:
— Працевлаштуєте одну особу — надається мікрогрант у розмірі 50–150 тисяч гривень, влаштовуєте двох — до 250 тисяч. Якщо з першого разу мікрогрант не схвалили, можна врахувати недоліки і доопрацювати. Часу, щоб подати заявку, залишилося небагато — програма діятиме до середини грудня.
Щоб податися на грант, потрібно подати заявку на порталі «Дія». А до неї долучити бізнес-план та план надходжень і видатків. Потім Ощадбанк перевіряє ділову репутацію — чи немає в прохача податкових боргів, відкритих судових справ, банкрутства чи санкцій. Також банк та регіональна служба зайнятості оцінюють та перевіряють сам бізнес-план. Остаточне рішення, чи давати мікрогрант, приймає Державний центр зайнятості після того, як підприємець пройде співбесіду в регіональній службі у своїй області. Гроші переведуть на окремий рахунок в Ощадбанку. За ці кошти можна купувати обладнання, сировину, матеріали, частково оплатити оренду.
Юрій Потапчук, фермер:
— Ми уже отримали кошти. Маємо близько 100 корів. Використаємо грантові кошти на купівлю молокопроводу, щоб підвищити якість молока до екстраґатунку. А значить, будемо мати на 15% вищу ціну на молоко, при нашому виробництві це суттєві кошти.
18-річний Віталій Мусієвич — один з наймолодших підприємців, який отримав мікрогрант на власну справу:
— Займаюся металообробкою, виготовляємо конструкції з металу для сільського господарства. Наш цех знаходиться у Клевані Другому, але працюємо здебільшого на Рівне. Отримав 250 тисяч, за це маю працевлаштувати двох людей. Уже взяв на роботу переселенця. Молодь часто не має де взяти стартовий капітал, а це — хороша пропозиція. Єдине, хотілося би, щоб банк швидше перекидав кошти, щоб в підприємців не пропадала мотивація.
Катерина Василенко, займається виготовленням натуральної косметики:
— У нас виробництво натуральної косметики з догляду за волоссям, обличчям та тілом. Подавалися на грант ще влітку у першу хвилю, отримали у серпні. Гроші ще витратили не всі. Одну людину працевлаштували, для іншої ще створюємо робоче місце — хочемо відкрити офлайн-точку продажу. Два роки тому переїхали з Кам’янського, тепер уже рівняни.
Сергій Карпюк, шитиме військовий однострій для жінок:
— За грантом отримав 250 тисяч. Придбав обладнання, що потрібне для старту швейного підприємства. Шитимемо спецодяг, щоб наші жінки-військові могли носити зручну форму.
З поданих 384 заявок погодження отримали 134, за якими на Рівненщині створять понад 260 робочих місць. Підприємці планують створити пасіку, міні-пекарню, кафе, магазин запчастин, а також надавати послуги ветеринара, з ремонту електросамокатів, перевезень, опорядження будинків, бухгалтерські, юридичні та багато іншого.
Олена РАКС.
