У Рівному відбулася незвична зустріч. У великому залі Будинку культури зустрілися рідні зниклих безвісти на фронті та керівництво рівненського батальйону Нацгвардії. У родин захисників було чимало запитань до військових. Однак усі вони зводилися до одного: «Як повернути тіло вбитого захисника з окупованої території, щоб рідні могли з ним попрощатися?».
Віталій Опольський, командир рівненського батальйону Нацгвардії:
— Якщо солдат вважається зниклим на фронті, то усі необхідні юридичні дії може здійснювати військова частина. Однак зрозуміло, що рідні зниклого безвісти хочуть мати якнайбільше інформації, тому самостійно роблять подання до органів поліції, вказуючи, що захисник зник на фронті. Після такого подання з рідними зниклого безвісти комунікують усі можливі служби.
Зі свого боку, наша військова частина отримує спеціальне донесення. У цьому документі знаходиться інформація про усі відомі обставини події зникнення бійця на фронті. Після цього ми проводимо у частині службове розслідування та повідомляємо до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Адже саме вони інформують рідних та близьких захисника про його зникнення на лінії зіткнення.
З цього моменту наша військова частина постійно перебуває у контакті з рідними. Ми надаємо їм усю необхідну інформацію. Буває, що рідні хочуть отримати контакти або просять організувати зустріч з тими військовослужбовцями, які були поруч із захисником на фронті, коли той зник. Якщо бійці дають на це свою згоду, то така зустріч відбувається. Зазвичай хлопці погоджуються. Більше того, родичі захисників уже мають контакти їхніх побратимів. Адже коли солдат йде на виконання бойового завдання, то повідомляє своїх рідних, що його не буде на зв’язку певний час. Взамін залишає рідним мобільні телефони своїх побратимів, з якими можна комунікувати.
Також наша військова частина надає рідним та близьким інформацію, які юридичні заходи їм потрібно виконати. Є питання й щодо фінансового забезпечення. Звісно, якщо рідна людина зникла на фронті, то фінансове питання не є основним. Однак воно згодом теж виникає, бо були випадки, коли рідним військовослужбовця не приходили кошти. Через це наша фінансова служба виконує усі необхідні заходи якнайшвидше. Окрім цього, є ще винагорода у 100 тисяч гривень за виконання завдання. Всі ці гроші зберігаються за безвісти зниклим військовослужбовцем та виплачуються за рапортом та заявою рідних безвісти зниклого. Для цього необхідно, щоб рідні надали відповідні документи. Якщо це дружина захисника, то потрібна копія свідоцтва про одруження та витяг з банку, на який рахунок держава має здійснити виплату. Всі ці документи зберігаються у військовій частині для здійснення виплат.
Разом із тим, наша військова частина перебуває на контакті з державними органами, які відповідають за надання статусу «безвісти зниклий» або зміни статусу на «військовополонений». Йдеться про Національне інформаційне бюро, представників Головного управління розвідки та СБУ. Раз у тиждень військова частина уточнює, чи не змінився статус тих військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти.
Потрібно розуміти, що військовослужбовці, які вважаються зниклими безвісти, перебувають на території, яка окупована противником. Через це українська армія не має змоги перевірити їх наявність або наявність тіла. На рівні держави існують органи, які ведуть переговори з противником про ексгумацію тіл. Наша військова частина співпрацює з усіма такими органами. Кожен військовослужбовець нашої частини здавав свій біологічний матеріал, який зберігається у нас в частині. Якщо виникає така ситуація, що візуально впізнати тіло неможливо, то перевірка проводиться завдяки ДНК-тесту.
Також бувають випадки, коли зниклі безвісти захисники перебувають у полоні. Тоді відбувається певна процедура зміни статусу зі «зниклого безвісти» на «полоненого».
Богдан СЛОНЕЦЬ.
