Певно, мало хто пам’ятає, що місцеві вибори мали відбутися іще навесні — у травні цього року. Однак ця дата зовсім не влаштовувала переможців президентських перегонів. Тому-то «регіонали» і розіграли виставу — пояснювали з екранів телевізорів, що грошей на вибори у державному бюджеті немає, відповідно, треба їх перенести. Майже водночас із кулуарів «потекла» інформація, у котрій чітко вказувалася дата виборів — 31 жовтня.
Передих Партії регіонів потрібен був із декількох причин. Насамперед розставити своїх людей і спробувати задіяти на виборах адмінресурс. З іншого боку, цього часу достатньо, щоб не втратити довіри людей і в цей же час змусити усіх грати за своїми правилами. Через закон Єфремова провладна коаліція вибиває з процесу декілька політичних партій, організації яких не були зареєстровані в установленому законом порядку за 365 днів. Звичайно, можна розцінити цю норму як боротьбу з «технічними» політичними проектами. Проте чи є такими «Фронт змін» Арсенія Яценюка, «За Україну» В’ячеслава Кириленка та «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, які в більшості регіонів «пролетіли», можна посперечатися. У будь-якому разі було б набагато демократичніше і цивілізованіше ввести такий «запобіжник» після цих виборів. Отож Президент фактично дав старт кампанії — спробуємо проаналізувати, якої влади чекати Рівному. Чинний міський голова Рівного півтора року тому усвідомлював, що йому доведеться знову боротися за мерське крісло. Пізніше його і команду обнадіяв Конституційний Суд України, який подав роз’яснення — ті, хто обирався на позачергових виборах, працюватимуть увесь термін, відведений основним законом. Утім, після ухвалення закону, що встановив нові правила передвиборчої гри, скоріше за все, ніхто не зважатиме на рішення суду — вибори не стосуються лише голови столиці Леоніда Черновецького, Київради та Тернопільської облради. На заздрість опонентам і недоброзичливцям Володимир Хомко за півтора року зміг не просто не розтринькати здобутий рейтинг, а й фактично його подвоїти. Сьогодні, за різними соціологічними опитуваннями, він є у межах 55-60%. Найближчі конкуренти далекі від його п’ят, маючи подекуди не більше п’яти відсотків. Похитнути Хомка майже неможливо. Навіть незважаючи на козир у рукаві конкурентів — негаразди в бюджеті міста, по дохідній частині якого пройшлася криза. Отож очевидно, що Володимир Хомко не буде особливо перейматися своєю перемогою, а натомість думатиме, як завести у міську раду якомога більше своїх «багнетів» задля зміцнення своїх позицій. Це питання Володимиру Хомку вирішити буде не просто. Скоріше за все, Рівнерада складатиметься з 54 депутатів — за новими правилами число має бути парним (нині 53). Особливого переділу ніхто не бажає. Отож проситимуть депутатів облради встановити 27 місць для тих, хто обиратиметься за списками, і стільки ж для мажоритарників. Шанс сісти у депутатські крісла мають кандидати таких політсил: Партії регіонів, «Батьківщини», «Нашої України», «Свободи», Народної партії та «Сильної України». ”Батьківщина» та «Свобода» на цих перегонах мають однакові проблеми. Багато хто упевнений, що поразка лідерки перших Юлії Тимошенко не завадить взяти відносно хороший відсоток. У «свободівців» непоганий рейтинг партійного бренду, але незначний потенціал кандидатів, що майже не мають досвіду боротьби в умовах мажоритарки. До речі, таких достатньо в Українській народній партії. У «регіоналів» за плечима стабільний електорат (трохи більше десяти відсотків), кадровий потенціал та адмінресурс. Якщо скласти все, то ПР може завести значну кількість своїх людей через мажоритарні округи. ”Народники» та «нашоукраїнці» мають дещо гірші позиції. Їхній рейтинг — у межах 3-5%. Однак у них партійна структура, що вже «нюхала пороху» під час виборчих кампаній, та кадровий потенціал. Думається, що ці партії компенсують невисокий рейтинг партійних брендів особистим рейтингом своїх лідерів. Наприклад, «народниці» Світлани Богатирчук-Кривко, «нашоукраїнців» екс-губернатора Віктора Матчука та заступника голови обласного центру Сергія Васильчука. Однак найцікавішим наразі є питання: хто становитиме більшість? Вочевидь, «регіонали» мріють підпорядкувати собі коаліцію. Цікаво, що шанси є. Подейкують, що навіть є план, за яким більшість сформують депутати Партії регіонів, «Сильної України» та «народники». Кажуть, що вони узгодили позиції при формуванні списку, висуванні кандидатів у мажоритарних округах та домовились, як боротися з конкурентами. Проте всі плани основним політичним гравцям може поламати «темна конячка» цих виборів — власний політичний проект чинного міського голови Рівного Володимира Хомка. Як ми уже зазначали, він має чималий рейтинг, який може потягнути й партію. Причому витягне її Хомко більше, ніж на прохідні 3%. Варто зауважити, що голова обласного центру наразі має добрі стосунки і з нинішнім губернатором Рівненщини, «регіоналом» Василем Берташем, і з народним депутатом, «нашоукраїнцем» Віктором Матчуком. Отож може статися так, що Хомко триматиме у руках «золоту акцію» і вирішить долю тієї чи іншої коаліції. А значить, долю всієї влади у місті. Іван ЯКИМЧУК.
