Я оце на кухні підлогу пофарбував. Блищить — шкода ступати. Хочеться щось із цією красою зробити, поки ногами не зачовгали. Урочисте відкриття, наприклад. Щоб стрічку хтось перерізав, слова хороші сказав про те, що зроблено так гарно. Думаю Юлію Тимошенко запросити. Чому ні? Вона ж любить до людей не просто так прийти, а й відкрити щось заодно, при цьому про себе розповісти і пообіцяти щось. Я б сусідів зібрав, ми б у долоні плескали. Може, по футболці білій нам подарувала б. Кажуть, вона всім їх дарує, ті футболки із серцем червоним намальованим. Зручно: по-перше, носити можна, по-друге, в разі чого всі бачитимуть, з якого боку серце у мене знаходиться. Запитаєте, як я її запросити зможу?
Я оце на кухні підлогу пофарбував. Блищить — шкода ступати. Хочеться щось із цією красою зробити, поки ногами не зачовгали. Урочисте відкриття, наприклад. Щоб стрічку хтось перерізав, слова хороші сказав про те, що зроблено так гарно. Думаю Юлію Тимошенко запросити. Чому ні? Вона ж любить до людей не просто так прийти, а й відкрити щось заодно, при цьому про себе розповісти і пообіцяти щось. Я б сусідів зібрав, ми б у долоні плескали. Може, по футболці білій нам подарувала б. Кажуть, вона всім їх дарує, ті футболки із серцем червоним намальованим. Зручно: по-перше, носити можна, по-друге, в разі чого всі бачитимуть, з якого боку серце у мене знаходиться. Запитаєте, як я її запросити зможу? А просто: приїде наступного разу черговий шматок тротуару заасфальтованого урочисто відкривати, а тут я гуляю поруч. І не просто гуляю, а кажу нашій найпрацьовитішій, що теж працюю, підлогу ось пофарбував. Треба було б підтримати, а заодно розповісти про те, як нам добре тепер і як добре буде потім, коли ми за неї проголосуємо. Скажете, що не приїде вона тротуар урочисто відкривати? А куди подінеться? Це раніше глави держави чи уряду відкривали лишень гідростанції чи автозаводи-гіганти. Тепер не так. Тепер уряд тільки й дивиться довкіл, де хто що добудовує. Щойно добудує, а Юлія Володимирівна вже там із ножицями напоготові. Ну хто у такому разі може сказати дамі, що тут і без неї добре? Ось ви особисто, виженете таку жінку із своєї компанії? Отож. Не виженете, та ще й зробите усе, що вона у вас попросить. І що з того, що відкривати урочисто у нас практично немає що? Я не про торгові центри, їх будують і будуватимуть. Але ж небезпечно там: нещодавно у такому центрі господаря застрілили разом з охоронцями. Про всяк випадок, напевно, щоб не переплутати. Політикам у таких місцях не місце. Політики мають бути там, де ніхто не зможе навіть подумати про те, аби заявити, що йдіть, мовляв, шановна, туди, де ви самі щось зробили! І ножиці віддайте, вони теж не ваші, а бюджетні! А у нас, у простих, так не буде! Уявіть, що кожен із нас після того, як щось зробить, буде Юлію Тимошенко на урочисте відкриття запрошувати! Це ж суцільне свято буде довкіл! Не життя, а мрія! Та чи дозволять нам таке щастя здобути неймовірне? Шкода, але можуть не дозволити. Хлопці кажуть, що мого листа із запрошенням до Юлії Тимошенко головний лікар нікуди не відправив, а підшив до історії хвороби. І сказав, якщо надалі таке писатиму, то змусить не лише у кухні підлогу пофарбувати, а й у палатах та коридорі. Я ж не проти! Час від уколів до процедур краще проводити за корисною справою! Але ж свята хочеться! Чому усім можна з Юлією Володимирівною, а мені не дають? Думають, що дурний. А я не такий, я розумний. Я оце не до уряду написав, а до газети. Може, вона якраз прочитає!
