Юрко не хотів служити в армії. Він не ходив до військкомату, коли отримував повістки, сподіваючись, що про нього забудуть і все якось минеться само. Не минулося — у ті часи, а було це в середині сімдесятих років минулого століття, з цим було просто. Додому до Юрка приїхало авто з воєнними номерами і завезло неслухняного юнака куди треба. А треба, виявилось, далеко.
Не знаю, чому вибір впав саме на нього. Можливо тому, що Юрко був спортсменом. І саме тому його після прийняття присяги завезли на таємний аеродром і, перевдягнувши у чужий цивільний одяг, посадили до літака, що прямував у Дамаск. Там його вбрали у форму бійця сирійської армії, яким він і був, аж поки не завершився строк його служби. Потім його знову перевдягнули і літаком відвезли назад. Юрко був хлопцем не вельми балакучим, тому подробиць служби в Сирії абикому не розповідав. Або зовсім нікому не розповідав. І вже не розповість. Та це вже не важливо. Головне, що вояки із СССР, а потім із того, що від СССР залишилось, служили у війську Сирії під виглядом сирійців понад пів століття. Скільки їх там було — досі невідомо. Тож цілком можна припустити, що насправді жодної сирійської армії не існувало. Парадні частини, що марширували перед іноземними гостями, не рахуються. Саме на цій нібито сирійській, а насправді відомо чиїй армії тримався усі ці десятиліття диктаторський режим, керівника якого ніхто не обирав і який представляв жалюгідну меншість населення цієї багатонаціональної країни. Не можна сказати, що згадана армія була особливо боєздатною — ізраїльське військо періодично, але регулярно давало «сирійцям» із СССР прочухана у недовгих війнах, які Сирія завжди програвала. Але Ізраїль у тих війнах лише оборонявся, не маючи на меті завоювати чи окупувати Сирію. Тому перевдягнутих юрків, сашків та вітьків цілком вистачало, аби утримувати при владі спочатку диктатора-батька, а потім диктатора-сина. Минулого тижня все змінилося — «сирійська» армія під час наступу ворогів правлячого режиму кудись зникла, десь розчинилася безслідно. Напевно, посланці ворожої нам країни просто скинули із себе сирійську форму і перевдягнулися у щось інше. Те, куди саме втік сирійський диктатор, переконливо доводить, що так воно і було. Насправді у цьому всьому по-справжньому тішить поки що лише те, що українців, тобто громадян України, серед учасників цього кривавого маскараду точно не було. І не буде! За це і воюють тепер наші хлопці. У власній формі й під своїм прапором!