У День державної служби, який відзначають сьогодні, 23 червня, хотілось би привітати всіх причетних до цієї сфери та зробити невеликий аналіз поточної ситуації.
Чи має право на успіх бізнес-проект без якісного менеджменту? Думаю, ні. Чи має право на успіх країна без фахових управлінців – думаю, також шансів мало.
Особливо складною є ситуація на рівні регіонів. Якщо навіть на центральному рівні залучити і зберегти професійні кадри дуже складно, то говорити про висококласного фахівця в органах влади обласного або районного рівня немає сенсу. Знайти сильні кадри і залучити їх до роботи на регіональному рівні виглядає зовсім нереальним.
Поступово наша державна служба на регіональному рівні перетворюється на волонтерство. Ми не можемо гарантувати молодим фахівцям ані соціальних гарантій, ані стабільного професійного зросту, ані перспектив. Більше того, можемо констатувати відсутність в Україні системної підготовки кваліфікованих кадрів, які могли б приймати важливі та ефективні рішення як на державному, так і на регіональному рівні.
Вирішенням цієї проблеми стало б створення комплексної системи підготовки кадрів для державного управління.
У світі таких систем вдосталь. Нашій країні буде зовсім не важко запозичити необхідний іноземний досвід. Звичайно, його неможливо просто скопіювати і накласти на українські реалії, але якщо зрозуміти, як працює сам механізм, то з великою ймовірністю це запозичення продемонструє бажаний результат. Адже будь-яка державна структура світу, незважаючи на певні відмінності між країнами, має однакову місію - забезпечувати професійне, надійне, неупереджене і політично нейтральне виконання завдань держави.
Приклад Польщі
У Польщі, наприклад, ці програми досить розвинені і, як показує практика, виправдовують своє призначення. Доказом цього може служити суха статистика - зарплата кваліфікованих держслужбовців в Польщі в середньому на чверть вище, ніж в приватних компаніях, а країна виділяє 47 млрд доларів на їхні зарплати, що становить 11% ВВП країни.
Головною перевагою Польщі є центральна установа, в якій готують кадри для роботи на держслужбі – Національна школа державного управління у Варшаві (KSAP). Головною особливістю цього відомства є постійні брифінги, на яких діючі держслужбовці розповідають про свій досвід та проблеми, з якими вони стикаються. Учні, у свою чергу, пропонують можливі рішення проблем, за рахунок чого вони не тільки вивчають теоретичний матеріал, а й інтегруються в систему державного управління і отримують перший досвід.
В подальшому випускник Школи повинен в обов'язковому порядку пройти п'ятирічну службу на державній посаді, аби застосувати набуті знання на користь Польщі.
При цьому, Польща дуже ретельно відбирає кадри на держуправління і ставить перед майбутніми державними посадовця певний перелік вимог. Зокрема, кандидат має пройти спеціальну підготовчу службу, мати диплом про закінчення магістратури і знати не менше однієї іноземної мови. У випадку, якщо мова йде про відповідальну посаду, кандидати потрапляють на держслужбу на конкурсній основі, де необхідно ще більше професійних навичок.
Існує міф, що в Україні – багато чиновників, але питання не в кількості, а в якості! У нашого західного сусіда державний апарат складає 430 тис осіб на 38,5 млн населення, а у нас – 380 тис. на 42,7 млн. При цьому, середня заробітна плата працівника українського державного апарату – трохи більше $120, а у Польщі - $1400, тобто більше ніж в 10 (!) разів.
Також варто підкреслити, що згідно останніми даними Міжнародної організації праці, загальна середня місячна заробітна плата в Польщі складала приблизно $1000, в той час, коли в Україні близько $130. Таким чином, державний службовець в Польщі – це високооплачуваний працівник з відповідним соціальним, правовим та матеріальним забезпеченням – його заробіток вище середнього по країні.
В Україні державним службовцем бути невигідно. Приблизна середня заробітна плата чиновника в Україні майже така сама, як і середня по країні, але є два «але». По-перше, середню ЗП чиновника дуже сильно підтягують центральні органи влади. По-друге, ні для кого не секрет, що більшість українських роботодавців виплачують половину, а іноді й дві третини заробітної плати працівникам «у конвертах», що значно зменшує статистику загальної середньої ЗП.
Скажу непопулярну, але очевидну річ – той матеріальний стан в якому знаходиться менеджмент держави, штовхає його до корупції. Наприклад, Польща створила відповідні соціальні та трудові гарантії для державних службовців і не можна сказати, що ці витрати необґрунтовані! Державна служба створює умови для всебічного розвитку Польщі. Зараз країна в авангарді економічного розвитку в Європейському Союзі. Держслужба стає свого роду престижною корпорацією, де хочуть працювати.
Приклад Польщі наглядно ілюструє, що в країнах, де є системний підхід до підготовки на роботу на державних посадах, існує більш ефективна система державного управління. Тому перед тим, як робити аж надто радикальні кроки, варто звернути увагу на ступінь підготовки кадрів і залучати кваліфікованих управлінців не тільки до праці на державних посадах, але й до освітньої роботи з майбутніми держпосадовцями.
Треба створити модель, за якою держслужбовець має можливість працювати на головних державних посадах тільки після того, як проявив себе на посаді у регіоні. Тоді регіональні посадовці матимуть необхідну мотивацію і бажання.
