Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко у п’ятницю ввечері прийшов на канал «Інтер» з відповіддю на інтерв’ю Ігоря Бакая, яке було продемонстровано напередодні. Перше запитання до головного міліціонера стосувалося того, як він прореагував на телеефір Бакая.
— Я ввесь час сміявся. Єдине, що мене дуже порадувало — що Бакай поступово звикає казати «гражданін начальник». Людина уже морально готова прибути в Україну і відповідати по закону. — Юрію Віталійовичу, чим ви так насолили Ігорю Михайловичу, що він згадує вас так часто? — Він мене згадав 52 рази. (Луценко сміється.) Я не знаю, чим я насолив. Я роблю свою роботу. Ігор Михайлович Бакай, мій земляк з Рівенської області, почав дрібним жуліком ще в Білорусі. У мене є довідка, що його притягували до кримінальної відповідальності в Білоруській РСР за те, що він, будучи заступником голови колгоспу, «в силу занимаемой должности, имея право лично заниматься реализацией выращиваемых в колхозе раков, украл три с половиной тонны этих раков, чем нанес убыток колхозу на 9,5 тысячи полновесных советских рублей». Його притягують до кримінальної відповідальності, але він тоді вперше випробував ноу–хау — справу було закрито через те, що він отримав паспорт України. Тепер він іде далі — він отримав паспорт Росії та ним хоче прикрити своє глобальне розкрадання України. Цього не вдасться, бо на цей момент є 15 кримінальних справ, порушених прокуратурою за матеріалами департаменту МВС з боротьби з організованою злочинністю і департаментом МВС з боротьби з економічними злочинами. Бакай особисто організовував схеми відчуження від Української держави дуже серйозних, стратегічних, привабливих об’єктів — наприклад, «Пуща Водиця», «Синьогора», «Артек», курортний комплекс «Форос», «Дніпро», «Зорі України», «Гліцинія», передали майно Юсупівського палацо–паркового комплексу і так далі. — Бакай каже, що він не ставив свій підпис під сумнівними документами... — Найперше хочу зауважити, що в кожній кримінальній справі є організатори і виконавці. Виконавці ставлять підписи, а організатори планують злочини. Але підписи Бакая у справах є. Нехай особливо не сподівається, все добре задокументовано, 15 кримінальних справ чекають його повернення в Україну. Поки я міністр внутрішніх справ, я зроблю все, щоб Бакай не втік від відповідальності, не вийшов з українського громадянства, а змушений був приїхати сюди. — Ви заявляєте, що Росія справді перешкоджає видачі Бакая? — Це очевидно! Якщо ви можете знайти пана Бакая, то і керівництво правоохоронних органів Росії... — Хто це робить? У кожної проблеми є прізвища. — Правоохоронні органи Росії не виконують взяті на себе міжнародні зобов’язання щодо видачі пана Бакая. Це не означає мою тотальну критику колег з Росії — у вересні 2005 року ми провели спільну колегію наших міністерств на території Москви. Після цього видача розшукуваних осіб з Росії до України зрушила з місця. Наші колеги передали понад 150 злочинців, які ховалися на їхній території. На жаль, серед них немає жодного прізвища з тих, кого знає вся Україна. Вони для себе обрали два варіанти — або прийняття російського громадянства, як це було зроблено Бакаєм, Боделаном і Білоконем, або зайти в список Вітренко, як це зробили Варцаба і Сало. Ще один діяч (Щербань) знаходиться у США і чекає вирішення своєї долі в суді. — Бакай згадав ваше ізраїльське громадянство і побиття батюшки в 1981 році у Рівному... — Два тижні тому я казав, що на мене готується певна інформаційна війна. Вона організована особами, які дуже не задоволені моїм інформуванням суспільства про можливий блок СІЗО, який рветься за списками різних партій. — У вас є ізраїльське громадянство? — Ось одні донецькі «проффесори» організували мені ізраїльський паспорт, в якому є п’ять помилок на івриті та дві на англійській мові. Навіть «Міністерство закордонних справ Ізраїлю» написано з помилками. — Звідки цей документ? — Вони це опублікували на сайтах і розповідали, що у мене є паспорт. Щоправда, я його ніколи не бачив, і у мене є довідка з посольства Ізраїлю, що тут є п’ять грубих помилок і він не витримує жодної критики. Звичайно, я не маю ізраїльського паспорта. Так само як я не мав жодних стосунків з батюшкою в Рівному. У 1981 році я був у дев’ятому класі сьомої школи. І вперше за своє життя прийшов у відділення міліції 9 березня 2001 року під час відомої провокації в ході акції «Україна без Кучми». Я до того ніколи не зустрічався з міліцією і тим більше не бив священиків, яких я, як кожна нормальна людина, поважаю. — Бакай запропонував припинити його розшук, прибрати червону картку Інтерполу, і в цьому разі він повернеться. Ви звернетеся до Генпрокуратури, щоб вони це зробили? — Я сьогодні мав розмову з керівництвом Генпрокуратури і питав, чи можна було б організувати вікно для пана Бакая до 1 квітня і перевірити його на вшивість, як кажуть люди в його становищі. Але, на жаль, є рішення Печерського суду про його затримання. А судова гілка влада не підконтрольна ні мені, ні прокуратурі. Тому пан Бакай мусить приїжджати сюди, бути затриманим, давати свідчення. І якщо він впевнений у своїй невинуватості, то ніякої проблеми немає. Я гарантую, що особисто буду носити передачу і слідкувати за дотриманням всіх його людських прав у камері.
